СЛОВО НА ВЕЛИКИЙ ПІСТ
архієпископа Луцького і Волинського Михаїла
Дорогі у Христі браття й сестри!
У православних християн протягом року є чимало днів постових – днів, призначених для особливих старань у духовному вдосконаленні, аби заслужити собі місце у Царстві Небесному. Але Великий піст тому й називається Великим, що вирізняється і тривалістю, і строгістю, і важливістю. Церква встановила його в пам’ять про сорокаденний піст Ісуса Христа перед виходом на проповідь. Великий піст сполучається зі Страсним тижнем – постовими днями в пам’ять про хресні страждання Ісуса. Разом це становить 48 днів. Що ж належить чинити в цей час?
Нерідко під словом «піст» розуміють лишень утримання від скоромних і вишуканих страв та хмільних напоїв. Авжеж, це важливо, бо надмірна догода череву спричиняє різні гріхи. Тому в Церкві укладено календар пощення, за яким у певні дні дозволено рибу (цього року – тільки на Вербницю), в інші – олію, а є дні, коли не можна й того.
Але утриманням від поживних страв Великий піст аж ніяк не вичерпується. Ба навіть більше: людям хворим, немічним таке пощення може бути полегшено чи й зовсім скасовано. Та куди важливіше тримати піст духовний. Бо сказав Христос: «Не те, що входить в уста, оскверняє людину, а те, що виходить з уст... А те, що з уст виходить, від серця виходить; це і оскверняє людину, бо від серця виходять злі помисли, вбивства, перелюбства, любодіяння, злодійство, лжесвідчення, хула» (Мф. 15:11, 18).
Тому-то головну увагу маємо звернути на стан нашої душі. Нехай не буде в ній злоби, лихослів’я, зневаги. Нехай не закрадеться намір обманути, обмірити й обважити, вкрасти, вчинити аборт, дати чи взяти хабар, затримати плату працівникові... Попросімо вибачення у тих, кого скривдили; вибачмо кривдникам. Провідаймо хворого, підбадьормо засмученого, допоможімо вбогому. Хто зраджує в подружжі – облиште; хто п’є, хто курить, хто пристрастився до азартних ігор – покиньте; хто ворожить і слухає ворожбитів – перестаньте; хто сварливий – змовчіть.
Пам’ятаймо, що християнин повинен любити всяку іншу людину, як самого себе. І нехай у цьому ставленні до ближнього не буде в нас ніякої різниці: ані щодо політичних уподобань, ані щодо релігійних переконань, – геть-чисто ні в чому. Не місце у Великий піст православному в ресторані, барі чи на дискотеці. Не належить йому дивитися розважальні передачі, читати потішні книжки і журнали. Краще вивчати себе і думати про вічність.
Великого посту обов’язково слід піти до Сповіді й Причастя. І взагалі – частіше бувайте у храмі, частіше беріть до рук духовну літературу, частіше моліться, щоб очистити свої душу й тіло.
І насамкінець: нехай наш піст буде не на показ, хай він буде не для людей, а для Бога. Як і сказав Спаситель: «Коли ж постите, не будьте сумні, як лицеміри. Бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постять вони... Ти ж, коли постиш, намасти голову твою і вмий обличчя твоє, щоб не показувати людям, що ти постиш, але Отцю твоєму, Який у таїні; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно» (Мф. 6:16–18).
Життя земне – скороминуще, а небесне – вічне. Тож Великий піст – це добра можливість більше попрацювати над своєю душею, аби сподіватися на прощення гріхів, на місце в Раю. Бо всі ми помремо, а хтось і дуже швидко. Тож будьмо готові зустрітися з Богом, нехай душа і тіло будуть очищені покаянням.
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.