Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ЗГУРТУВАВ СУСІДІВ

Як для чималого міста, будівництво храму в Луцьку на вулиці Дубнівській нібито невиправдано затяглося – на шість років. Термін наче й немалий, проте за цей час скільки добрих людей згуртувалось навкого імені святителя Йоана Золотоустого. Настоятель Божого дому протоієрей Петро Атаманів згадує час творення храму як благодатний період для добрих душевних помислів – у першу чергу тих, хто мешкає в цьому районі. Насамперед згадує світлої пам’яті Степана Іванісіка, директора цегельного заводу. Щирої душі людина віддала свою десятину на будівництво і постійно піклувалась про зведення храму передусім у душах людей. Уся родина добродія Степана і нині підтримує церкву та щиро радіє успіхам Божої обителі.

Олександр і Тетяна Пилиповичі взялися допомагати зведенню Золотоустівського храму із особистої приязні до цього святого. Справа в тім, що пані Тетяна обрала для себе наукову тему у виші про Йоана Златоуста. Тож переконала чоловіка долучитися до возведення до неба золотих куполів такої величної споруди!

А храм таки й справді піднявся над буденністю міщан, закликаючи срібними дзвонами на свято душі. Ідуть сюди на Літургію і ті, хто будував його власними руками, і ті, хто долучився матеріалами та фінансами, і ті, котрі непростими дорогами наверталися до Творця.

Особливим статусом позначені юні парафіяни – вихованці сусідньої школи-інтернату та ліцею. У знедолених дітей має бути непохитна віра у справедливість Усевишнього, і вони приходять із вихователями на спільні молитви та до Сповіді. Давня дружба єднає дирекцію школи на чолі з керівником Анатолієм Дудичем із настоятелем о. Петром та регентом Наталією Шавулою. Жінка викладає в інтернаті, веде уроки в недільній школі й керує піснеспівами на славу Божу.

У молодому храмі закладаються традиції виховання молоді на прикладах людяності та щирості. Поруч мешкає інвалід Сергій, якому хочеться відвідувати храм. Молоді парафіяни допомагають йому приїхати візком, доки ще не облаштовано пандуси – в будинку і храмі.

Говорити про те, що зведення величного дому Господнього в районі Дубнівської вулиці завершено, було б не зовсім точно. Храм у повному значенні цього слова тільки почав розбудовуватися – в душах лучан, що мають велику радість заходити у його широко розчинені двері.

Святитель Йоан Златоуст колись постраждав за слово Боже, але сьогодення, уособлене храмом його імені, ще раз доводить вірність праведного шляху. Освячення церкви у день пам’яті святителя відбулось урочисто і щедро. Митрополит Луцький і Волинський Михаїл вручив відзнаки благодійникам – керівнику ПП «Мавекс» Петрові Палиці, Ніні Івасік, старості Петрові Базюкевичу, голові наглядової ради ВАТ «ЛуАЗ» Володимиру Гунчикові, директору луцького «Автодору» Юрію Ольховому, Олександрові й Тетяні Пилиповичам, Сергію та Людмилі Линникам, Олені та Ігорю Іванісікам.

Але найдорожчим дарунком для всіх був, є і буде у віках золотоверхий храм Святителя Йоана Златоустого, якому належить примножувати традиції Православ’я у Богом береженому місті Луцьку.