→Газета
→
ПОКЛИКАННЯ СЛУЖИТИ І МОЛИТИСЬ
Володимир СТУД
4 грудня локачинському благочинному протоієреєві Тарасу Стефурі виповнилося 40 років. 40-ліття ніби й «несерйозний» ювілей. Чоловік у тому віці – якраз у розквіті сил, навчений досвідом, умиротворений житейськими хрестами. Упевнено будує плани і турбується, аби залишити по собі добру спадщину.
Отця Тараса вдалося «піймати» в Луцьку. Свій день народження за буденними клопотами він сприймав віддалено.
– Бути священиком – це покликання від Бога терпіти, служити і молитися. Це дуже тяжкий шлях, особливо сьогодні для молодих священиків.
Мої початки були дуже тяжкі. Родом я зі Львівщини, після армії занесло мене служити аж у Новосибірськ. Паралельно навчався в семінарії Загорська. Коли Україна стала незалежною, повернувся сюди. Служив рік у Луцькому кафедральному соборі, тоді десять літ провадив парафію у селі Липно Ківерцівського району, і третій рік поспіль – у Локачах. За цей час вдалося зробити, здається, немало. Добудували стару хату, церкву і навколишню територію впорядкували, каплицю розписали по-новому. Сидіти нема коли. Маємо 16 парафій, їздимо туди на перевірки, щомісяця збираємо отців благочиння. Є такі села, що до хати священика страшно заходити – купили люди подешевше стару будівлю, її треба капітально ремонтувати, підводити газ тощо. У селах дехто з отців викладає Закон Божий у школах. У Локачах цю справу важче порухати. Зате в райцентрі запроваджуємо недільну школу при Свято-Преображенській церкві.
На перше місце у житті людини він ставить духовність. Священик, на його думку, стоячи перед престолом, зобов’язаний до сильної молитви за себе, родину, парафію, народ і весь світ. І в тій духовній праці допомагає Божа благодать. Є й помічники світські, насамперед, дружина Мирослава, яка при потребі мусить замінювати, бодай частково, церковний хор. Великі сподівання отець має і на двох своїх дітей. Відчуває підтримку отець Тарас і від духовної братії.
– У Локачинському благочинні священики переважно молоді, перспективні і ревні у молитві. А головне – дружні. Мені здається, що наше благочиння – найдружніше. Треба зібратися, вирішити щось, допомогти комусь – всі зголошуються. І люди в Локачах прекрасні, допомагають і духовно, і матеріально... Мабуть, у кожного українського священика є мрія – щоб у нас була єдина Церква, щоб люди не ворогували між собою. Хочеться, щоб дійсно відчувалася братня любов. Оце й буде справжня духовність.
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи