Луцький районний деканат
У неділю, 16 травня, в селі Липини Луцького районного деканату – освячення новозбудованої церкви Святої Трійці. Чин освяти, Божественну Літургію і хресний хід навколо храму очолить архієпископ Луцький і Волинський Михаїл.
Настоятель священик Микола Цап’юк, парафіяльна рада запрошують усіх бажаючих розділити радість торжества. Богослужіння розпочнеться о 10.00. Доїзд із Луцька – маршрутками № 9-а, 32 (кінцева зупинка). Збір представників ЗМІ – о 9.20 біля церкви.
Сьогодні настоятель парафії Святителя Миколая Чудотворця в с. Городище-1 Луцького районного деканату священик Богдан Лисак повідомив архієпископові Луцькому і Волинському Михаїлові, що в житлі його парафіянки Віри Шпак, за її словами, першого тижня Великого посту оновились ікони. Це прості, звичайні образи Спасителя і Пресвятої Богородиці з Дитятком, які вона придбала 1975 року. Торік у хаті була пожежа, згорів навіть рушник над іконами, але вони самі лише закіптюжилися ззовні та зсередини. Днями о. Богдан відслужив молебень у цій оселі.
Владика Михаїл, зважаючи на ймовірність чуда, благословив настоятелю спостерігати за реліквіями, якщо потрібно – влаштувати відповідні дослідження, щоб підтвердити (або спростувати) факт оновлення.
Оновлення ікон було й залишається незбагненним. Хоч би скільки випадків оновлення ставалося, богослови не можуть дати єдиного пояснення цього феномену. Щоразу зрозуміло тільки одне: цим вражаючим проявом Господь бажає дещо сказати – чи то окремій людині, чи то громаді, чи то всьому Божому людові.
Цього року під час йорданського окроплення домівок настоятель Покровської парафії с. Хорохорин Луцького районного деканату священик Віктор Ліпчик не проминув і обійстя Марії Ракуцької, яка живе в урочищі Маївка. Старенька розповіла панотцеві, що в її хаті ось уже два роки оновляється ікона. Це звичайнісінький літографічний образ Почаївської Богородиці, причому видно, що скла не відкривали. Домашня реліквія від часу вже було зовсім потьмяніла, бо ж її купила в Почаєві на своє весілля ще свекруха господині. Тому-то Марія і зберігала ікону, хоча, здавалося, через ветхість можна було б цього й не робити. І от вона стала ясніти, вже майже повністю оновилася...
У місті Ірпінь пройшла спільна конференція благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» та Церков і релігійних організацій України «Позитивна віра – розвиток партнерства», у котрій взяли участь представники нашої Церкви – викладач Волинської духовної семінарії, настоятель парафії Святої Трійці в с. Липини Луцького районного деканату священик Микола Цап’юк та священик Василь Фурман, настоятель парафій Різдва Пресвятої Богородиці в с. Білин і Святого Духа в с. Колодниця Ковельського районного деканату.
Учасники конференції розглянули питання профілактики СНІДу серед уразливих груп та широких кіл населення, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-позитивних людей, співпраці медичних та релігійних організацій, роботи з наркоманами тощо. Конференція об’єднала зусилля представників різних конфесій та фахівців громадських організацій з України, Білорусі, Великобританії, Молдови та США...
У Музеї волинської ікони у Луцьку в рамках VI Міжнародної наукової конференції, присвяченої дослідженню пам’яток сакрального мистецтва, луцький районний декан протоієрей Володимир Присяжнюк виступив із доповіддю «Монастир Воскресіння Господнього в с. Гірка-Полонка – первісток утвердження Православ’я на Волині». Цю краєзнавчо-наукову розвідку автор побудував на архівних і археологічних матеріалах, його помічниками були вчителі Гірко-Полонківської школи та учні – учасники краєзнавчого гуртка. Священик доводить, що на місці храму в цьому селі (де він, до речі, багато літ душпастирює) ще в 1262 році було закладено монастир. Змінювалися назви культових споруд, їхня конфесійна приналежність, змінювалась назва села, але місце, де оселилися ті давні подвижники нашої віри, завжди залишалося місцем молитви.
«Зібрані дослідниками матеріали про чернечу обитель Воскресіння Господнього ... яка в ті далекі часи була яскравим і непогасним світильником віри наших предків, духовною фортецею українського Православ’я, безперечно, матимуть практичне застосування на уроках історії, народознавства, християнської етики ... та будуть представлені в...
Сучасна назва цього села – Промінь – виказує радянське походження. Але до 1964-го воно звалося Пілганів, давніша назва – Пулханів, а це, за переказами, відгомін того, що тут за часів монголо-татарської навали стояв воєвода Пулхан. Так це чи ні – невідомо. Відомо лише, що, згідно з археологічними даними, цьому поселенню не одне тисячоліття, а от перша письмова згадка походить із 1451 року. Михайлівський храм у селі зведено в 1683-му. Стоїть він донині, щоправда не раз реставрований й ремонтований. Імена деяких священиків, які служили тут у ХІХ й ХХ століттях, селяни пам’ятають і досі. Це заслуга вчителів і учнів місцевої школи – активістів краєзнавчого гуртка. Вони, зокрема вчителька християнської етики О. Дармовіс, допомагають протоієрею Володимирові Дрозду, що нині духовно окормлює пілганівців, вивчати багату церковну історію села.
Заходами панотця та багатьох меценатів Михайлівський храм тепер як лялечка. Лише пожертви родини В. Демчука за останні чотири роки сягнули 30 тисяч гривень. Тож минулого тижня, у...
Архієпископ Луцький і Волинський Михаїл одвідав Параскево-П’ятницьку парафію села Чаруків Луцького районного деканату в її храмовий празник. Владика у співслужінні канцлера протоієрея Миколи Цапа, обласного декана протоієрея Івана Семенюка, районного декана Володимира Присяжнюка, турійського декана протоієрея Миколи Даньківа, настоятеля громади протоієрея Ігоря Скиби та багатьох інших священнослужителів відправив Божественну Літургію і хресний хід навколо церкви.
На проповіді архієрей, зокрема, сказав: «Мучениця Параскева-П’ятниця ніколи не бувала ні в Чарукові, ні на Волині. Та й жила вона у дуже давні часи. Проте на спогад про неї названо храм у вашому селі. Чому? Тому, що її життя, віддане Богу і ближнім, має бути прикладом для вас. Маєте, згадуючи факти її біографії, хоч би трохи бути схожими на цю Господню угодницю. А вона була вірна Христові аж до страждальної смерті. Згадаймо ж недавні часи: далеко не кожен ходив до церкви і...
(оновлено)
Село Баківці Луцького районного деканату колись було переважно чеським, а велика частина волинських чехів сповідувала Православ’я і навіть мала окремого єпископа. Втім, немало чехів живуть тут і донині, вже після повоєнного обміну населенням.
Проте у Баківцях церкви ніколи не було. Кажуть, лишень один із селян нібито мав благословення сповняти окремі церковні обряди (на його обійсті був і колодязь для водосвяття). Ходили ж баковецькі люди в сусідні Озеряни до храму Казанської ікони Богородиці Московського Патріархату. Коли ж вирішили, що час мати свій Божий дім, дійшли думки не будувати його, а прилаштувати під храм оту чеську оселю. У ній на той час було кафе, тож громада викупила будинок у райспоживспілки.
Багато потрудилися, згадує настоятель парафії священик Георгій Лагановський, та й тепер трудяться на Господній ниві голова сільради Руслана Пастерук зі своїм чоловіком Павлом (старостою громади), секретар сільради Галина Косик, колишній директор місцевого радгоспу «Перемога» Віталій Ткачук...
У с. Хорохорин неподалік Луцька діє православний Покровський храм та п’ятидесятницький дім молитви. Між обома громадами стосунки християнські, добросусідські. Брати-протестанти час від часу влаштовують у сільському клубі побожні концерти, які відвідують і православні. Настоятель парафії священик Віктор Ліпчик не боронить бувати на них як на культурних заходах, але щоразу нагадує головні відмінності між сповіданнями православним і протестантським.
А недавно за почином о. Віктора у клубі відбувся показ художнього кінофільму «На початку...», у якому в цілком православному дусі висвітлено уривки з біблійних книг Буття і Вихід. На демонстрацію прийшли православні та протестанти – усього близько п’ятдесяти осіб...
28 липня – день рівноапостольного великого князя Володимира і свято Хрещення Руси-України.
У Патріаршому Володимирському соборі відправили Божественну Літургію, після якої відбувся велелюдний хресний хід до Володимирської гірки, де височить пам’ятник хрестителю нашого народу. На чолі з Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом урочиста хода усіх єпископів, близько 1500 священиків, дияконів і 15 тисяч мирян Української Церкви (дані сайта Cerkva.info) пройшла бульваром Шевченка, вулицею Володимирською, повз стіни Софії Київської та Золотоверхої Михайлівської обителі. Протяжністю, кількістю учасників хресний хід перевершив усі попередні церковні заходи в столиці. Під монументом рівноапостольному Володимирові було звершено молебень...
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи