Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

За прикладом Закхея

Проповідь митрополита Луцького і Волинського Михаїла, виголошена 2 лютого, в неділю 32-гу після П’ятдесятниці, про Закхея, в кафедральному соборі Святої Трійці на завершення Божественної Літургії.

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Слава Ісусу Христу!

Улюблені браття і сестри, я поздоровляю усіх вас із воскресним днем, а причасників найперше вітаю з прийняттям Святих Христових Таїн.

Сьогодні ми згадуємо праведного Закхея. Людина, яка в міру своєї діяльності, виконуючи певні посадові обов’язки, не тільки працювала на державу, а інколи перевищувала свої повноваження і усвідомлювала це. Але сьогоднішнє євангельське читання приводить нам приклад великого переосмислення життя самої людини, її кроків і її покаяння. В чому вся суть? Звичайно, ми можемо сказати, що всі грішимо, і це правда. Але в чому полягає суть великого покаяння, про яке ми сьогодні чуємо, у праведного Закхея? Будучи наділений владою, він усвідомлює, що настане мить – і предстане перед Богом, і там захищати не буде кому. Не буде друзів, які є у владі. Тому, що перед лицем Правди ти стоїш один на один. І це торкнулося його серця: оця правда життя, і істина, яку – визнаючи не визнаючи – вона існує. Він розумів, що закінчиться цей шлях, шлях земний, шлях, де є друзі, шлях, де є знайомі, де можна безнаказанно робити ті чи інші вчинки, бо там прикриють, там виручать, там не побачать...

Але коли проходив Господь, усвідомлення себе частиною вічності, будучи укоряємим своєю совістю (а совість завжди нас торкається, коли ми несправедливо поступаємо), – і ось торкнулася його совість, і він захотів побачити Ісуса Христа. Не просто побачити – наблизитись до Нього. І тому зробив те, що вважав за необхідне: маючи малий зріст, виліз на дерево, щоб хоча б побачити, здаля, немовби з-за щита. І ось побачивши Ісуса Христа, зміни відбулися в його серці, зміни в його свідомості. Він сам по своїй суті змінився, і цю зміну відчув Ісус Христос, і звернувся до нього: «Я сьогодні буду в тебе в домі. Злізай». Яка реакція Закхея? «Половину добра віддам, якщо кого образив, поверну вчетверо». Практично роздав все, що збирав на протязі свого життя. Практично все роздав! По своїй суті сказаного, ми можемо розуміти, що це так, не рахуючи його статків. І Господь нагородив його: «Сьогодні прийшло спасіння дому цьому».

Скажіть, хто так сьогодні може зробити? Важко найти, важко найти цих людей. Важко тих, хто в великих домах, важко тих, хто щитами і уніформою прикривається. Важко найти. Але це їхні проблеми, це їхні питання. А що для нас, віруючих, це означає? Давайте будемо відповідати кожен сам за себе. Господь до всіх гукає, і не буде запитувати, чому твій сусід не змінився. Буде запитувати, чому ти не змінився: ти ж був на смоківниці, побачив Ісуса Христа. Чому не змінився? Чому не став кращим? Чому не розкаявся в тому, що ти зробив? Чому ти не забажав прийняти в серце своє Ісуса Христа, щоб отримати благословення? Адже ти бачив Його, адже ти споглядав на Нього, а можливо, й розмовляв з Ним. Чому не змінився?

Ось це питання звучить для нас: чи змінилися ми, побачивши присутність Божу в нашому житті, чи стали ми кращими з бажанням очиститися від гріха? З бажаннями очиститися! Ось це сьогодні повинне бути в нашому розумі і на нашому серці. Міняємось ми кожен день чи ні? Стає в нашому житті щось краще? Чи стає в нашому житті щось інше, яке приносить нашій душі і нашому розуму приємність і задоволення, від того, що змінився я (змінилася я)? Я інший і хочу бути іншим. Не важливо, яким ти був учора, – важливо, яким ти є сьогодні і найголовніше, який ти хочеш бути завтра. Який завтра ти хочеш бути? Змінений чи такий же? Ти міняєшся чи ні? А мінятися треба постійно, і меж цієї нашої зміни і досконалості немає, бо істина – на виріст. Чим вище піднімаєшся до істини, тим більше ростеш. Піднімаєшся і ростеш, поки не поєднаєшся з Богом. А це важкий, складний і довготривалий шлях. І рости треба постійно, не роздумуючи, що «я потім цим займусь». «Я завтра», «з першого числа», і ще якісь умовності придумуючи. Мінятися треба сьогодні, в цю ж мить, яку ти стоїш, бо невідомо, чи наступить завтрашній день для тебе. І чи зможеш змінити в своєму житті, що хочеш, на краще, на інше.

Можна обіжатися все життя і вважати, що ближній твій неправий, а потім прийняти іншу точку зору: ну, напевно, краще примиритися. Але крок буває зробити неможливо, бо буває дуже часто пізно. Не встиг. Як часто буває: ми це скорбимо по відношенню до своїх батьків. Завжди «встигнемо» їх провідати, «встигнемо» поспілкуватися, і настає мить – вони померли. Приходиш і скорбиш: нема... Хочеться поспілкуватися, а вже нема з ким. Це з найріднішими, найближчими. В тому числі й з людьми, з якими ти живеш поряд. На роботу ходимо, всі живі-здорові, а потім приходим і кажем: нема одного...

Тому примирення, покаяння, зміна – все повинно відбуватися сьогодні. Те, що ти можеш зробити сьогодні, не відкладай це на завтра. В Євангелії є вислів: «Нехай не зайде сонце в гніві твоєму». Тобто ти повинен примиритися і змінитися вже до заходу сонця, не розмірковуючи – «Я це зроблю завтра». Ні, сьогодні, в цю ж мить! Я повинен стати кращим, ось що вчить нас сьогоднішнє євангельське читання. Замислитися і змінитися, і не роздумувати над тим, що великі стіни, багатство, яке ти маєш... Воно є ніщо, ні перед людьми, ні перед Богом. Важливо стан твоєї душі. Який він? Сам себе про це запитай. Спокійно спиш чи неспокійно? Спокійно обідаєш чи неспокійно? Ось якщо ти спокійно обідаєш і спокійно спиш, совість тебе не муче, – значить, ти на правильному шляху, ідеш правильною дорогою, і дальше йди й зростай.

Тому я бажаю вам, щоб ви смачно обідали і спокійно спали всі, незважаючи на те, що ви маєте і скільки маєте. І щоб совість ваша не облічала вас ввечері: міг примиритися, а не примирився; міг сказати добре слово, а не сказав... Тому хай і совість наша буде в згоді з нами, хай сон наш буде крепкий, щоб нічого нас не глодило на ніч, ніякі кошмари вночі не снились. Тому ангела-хоронителя, щирого вам покаяння, зміни на краще – кожен день і кожну мить! Я закликаю на всіх вас Боже благословення, яке прийміть і цьому радійте.

Слава Ісусу Христу!