Волинська єпархія Київського Патріархату – Часопис «Волинські єпархіальні відомості»

Читаймо Святе Письмо

Сучасний світ сповнений тривог, горя і розчарувань. Життєві проблеми підстерігають нас щокроку. І не кожна людина може вистояти перед ними. Нас часто зраджують, завдаючи великого душевного болю. Але порятунок є: у Біблії. Коли я стала старшою – зрозуміла: здебільшого приходять до Бога чи взагалі задумуються про Його існування, коли горе. Коли все, що можна було зробити, зроблено, з’являється єдина надія – на Спасителя.

Я взялася читати Священне Писання два роки тому. До цього змусили певні обставини. І почала розуміти, духовно зміцнюватися. Біблія стала головною супутницею мого життя. Я задумалась, як витрачаю свій час. Нерідко суєта закриває нас від Слова Божого, через що ми не можемо виділити і хвилинки на спілкування з Творцем. Але тепер я впевнена: немає нічого кращого за розмову зі Всевишнім. Бо без Його благословення всі твої діла не принесуть ніякої користі.

Не завжди розумію написане, бо ця Книга непроста. Один і той самий уривок можна читати сто разів, але втямиш на сто перший. Іноді по-різному розумієш прочитане. Тож потрібно вдаватися до авторитетних коментарів і тлумачень, запитувати в тих, хто знає Писання краще, передусім священиків.

Але найголовніше, що я затямила: сила – у любові. Любити слід Бога, свого ближнього і навіть ворога. Жити для інших стільки, скільки для себе. Лише тоді біди і нещастя стануть менш помітними, бо всією великою силою їх буде закривати Божа любов. Треба звертатися до Всемогутнього не тільки в горі, а й у радощах. Ми повинні дякувати Йому за те, що Він увійшов у наше життя, адже Біблія навчає: якщо шукатимеш Його, то знайдеш, а якщо залишиш Його, Він «залишить» тебе.

Господь навчає нас допомагати нужденним і бути милосердними. У Євангелії читаємо і таку настанову: «...Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас, щоб ви були синами Отця вашого Небесного...» (Мт. 5:44–45). Належить прийняти ці слова у своє серце, прийняти – і послугуватися ними.

І ще: ми повинні вчитися прощати, незважаючи, наскільки ображені. Так, це непросто, але вельми важливо. У Книзі Книг написано: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий. хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Ів. 3:10). Тобто Всевишній усе може простити і показує нам приклад. У цьому одна з головних сутностей християнської віри.

Про це все нам оповідає Святе Письмо. Не знаючи Слова Божого, людина схожа на сліпця. Тому благословення Господнє на кожному, хто прагне почути Його.

Бажаєте, щоб Вашого листа опублікували У «Волинських єпархіальних відомостях»? У Вас є коментарі з приводу статей або думки, якими Ви прагнете поділитися з читачами? Звертайтесь до редакції: Градний узвіз, 1, Луцьк, 43025; (0332) 72-21-82; vyev@ukr.net

Волин. єпарх. відом.– 2012.– № 7–8 (92–93)

29 серпня 2012 р.