Система Orphus

Сайт нашої Церкви

Сайти нашої єпархії

Наші банери

  • Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату
    Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату

Лічильники

img Газета Постаті

СПРАВЖНІ СКАРБИ

Митрополит Анатолій (Дублянський). Портрет роботи о. Жоса Опдебика (Бельгія)
Протоієрей Микола ЦАП, канцлер єпархії, викладач ВПБА

13 листопада автор цих рядків і ректор Волинської православної богословської академії протоієрей Ігор Швець та її студенти взяли участь у вечорі-портреті митрополита УАПЦ Анатолія (Дублянського), приуроченому 100-літтю від дня його народження, що проходив у Волинському краєзнавчому музеї.

Хто ж цей достойник? Ось кілька штрихів із життєпису.

Майбутній ієрарх народився 11 листопада 1912 року на хуторі Перетоки поблизу Олики на Волині в родині іконописця і різьбяра Захара. Повернувшись із біженства, родина Дублянських у 1918 р. поселилася в Луцьку. В 1921 р. Анатолія записали до російської гімназії в Луцьку, яку закінчив 1930-го.

У 1931–1933 рр. вивчав історію на гуманітарному факультеті Віленського університету ім. Стефана Баторія. Після трирічної перерви, викликаної матеріальними труднощами, продовжив навчання у Варшавському університеті ім. Юзефа Пілсудського, спеціалізувався на історії України. У 1938 р. здобув звання магістра філософії в галузі історії. За стипендіальної підтримки Українського наукового інституту у Варшаві працював над докторською, але роботу не дала закінчити війна.

Тоді ж, у студентські роки Дублянський розпочав літературну працю. Писав статті церковно-історичного та краєзнавчого характеру, які друкувалися в різних часописах: «Українська нива», «Волинське слово», «Шлях», «Церква і нарід». У 1934 р. написав і видав коротку історію Луцька.

1930 р. в Луцьку було створено Товариство ім. Петра (Могили). Серед його засновників – відомих діячів Степана Скрипника, Сергія Тимошенка, Мартина Волкова – був і молодий Анатолій Дублянський.

Після навчання повернувся до Луцька, трудився у Волинському музеї, займався журналістикою, вчителював.

Під час Другої світової війни працював у музеї, був редактором газети луцької міської управи «Український голос» (1942–1944), де вмістив багато цінних публікацій. На запрошення митрополита Полікарпа (Сікорського) був членом митрополичої ради. 

У січні 1944 р. Анатолій Дублянський виїздить на Захід, не здогадуючись, що ніколи не повернеться на рідну землю. Після короткого перебування в Австрії весною 1945 р. переїхав до Баварії. Сповнений великою любов’ю до Церкви, прищепленою йому ще в дитячі роки глибокорелігійними батьками, брав активну участь у парафіяльному житті УАПЦ, яке організовувалося після війни по всіх таборових громадах українців-емігрантів у Німеччині. В 1946 р. був секретарем парафіяльної ради Свято-Покровської парафії в м. Регенсбурзі. Перебуваючи кілька років на лікуванні у санаторії, виконував обов’язки дяка при священику, який духовно окормлював православних українців у медичних закладах. В 1950-51 рр. організував парафію УАПЦ.

Восени 1951-го Дублянський одружується з Євгенією Більо. Того ж року, після належної підготовки, в Мюнхені архієпископом Никанором (Абрамовичем) рукоположений у диякона і священика.

З 1952 по 1970 рр. був настоятелем кількох парафій у Західній Німеччині. За ревне служіння митрополит Никанор у 1956 р. підвищив його в сан протоієрея. 

З того ж року став членом ради митрополії УАПЦ, з 1969-го – Вищого церковного управління (спочатку секретарем, потім головою, піднесений до сану протопресвітера).

З перших днів свого священства, незважаючи на тяжкі умови, о. Анатолій розпочав заходи щодо заснування друкованого органу УАПЦ. В кінці вересня 1952 р. вийшло з друку перше число журналу «Рідна Церква» за редакцією самого засновника. Стараннями отця часопис виходив спочатку як двомісячник, а в 1958–1988 рр. як квартальник. Окрім статей церковно-історичного характеру в журналі, душпастир підготував і видав у 1962 р. дві наукові праці: «Українські святі» та «Тернистим шляхом. Життя митрополита Никанора (Абрамовича)».

У 1978-му отець Анатолій овдовів, прийняв чернецтво. У1981 р. на Соборі УАПЦ в США обраний на єпископа. Відбулася його архієрейська висвята на єпископа Лондонського і Західноєвропейського. Хіротонію звершили митрополит Мстислав (Скрипник), архієпископи Марк (Гундяк) і Константин (Баган). У 1983 р. був піднесений до сану архієпископа Паризького і Західноєвропейського, в 1994-му – митрополита.

За заслуги перед Церквою і народом Український вільний університет у Мюнхені 1988 р. нагородив його званням почесного доктора філософії. З 1992-го він стає дійсним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка в Європі.

Митрополит Анатолій ( Дублянський) помер 28 жовтня 1997 року на 85-му році життя. Похований на міському цвинтарі в Новому Ульмі. Цей достойник увесь земний шлях пройшов з великою любов’ю до Бога та земної Батьківщини, увійшов в історію Української Церкви як видатний православний ієрарх ХХ століття. Він невтомно збирав духовні скарби та щедро ділився ними.

Владика Анатолій був не тільки релігійним діячем, а й великим меценатом. З початку 1990-х багато допомагав парафіям в Україні, надсилаючи церковне начиння, ризи. У 1992 р. він прийняв рішення передати частину своєї бібліотеки, яку збирав усе життя, на Волинь, зокрема Історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк» і тодішньому Педагогічному інституту ім. Лесі Українки. У 1993 р. другу частину своєї книгозбірки (понад 300 томів), переважно богословського змісту, подарував тодішній Волинській семінарії Київського Патріархату. Для духовної школи це було неоціненно (наприклад, серед книг – два примірники Требника Петра Могили). Уся добірка нині становить окремий фонд ім. Митрополита Анатолія (Дублянського) у бібліотеці Волинської православної богословської академії.

29 грудня 2012 р. Версія для друку
Аудіо

Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).

Скопіювати файл

Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).

Скопіювати файл

25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.

Скопіювати файл

Усі аудіо