Це вищий духовний навчальний заклад закритого типу, який готує священно- і церковнослужителів, працівників єпархіальних управлінь Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Богословське відділення (стаціонарна і заочна форми навчання) приймає православних чоловічої статі у віці до 35 років із середньою освітою, неодружених або одружених першим шлюбом. Після чотирьох років навчання студенти одержують диплом бакалавра, а ще за два – магістра богослів’я. Регентське відділення – приймає осіб православного віросповідання обох статей віком до 45 років, які мають базову середню і середню освіту. Термін навчання три роки. Випускники отримують дипломи регента церковного хору і вчителя основ християнської етики.
Вихованці забезпечуються житлом і триразовим харчуванням.
Адреси, телефони
вул. Градний узвіз, 5, м. Луцьк, 43025Ел.пошта: volyn.pbi@gmail.com
Тел: (0332) 72-32-12, (0332) 72-60-72
Офіційний сайт
www.vpba.org
Ректор
Священик Володимир Вакін
Престольне свято домового храму й актовий день
23 жовтня – Собор волинських святих
Історія
Згідно з указом Cиноду від 12 липня 1795 року, єпископу Варлаамові (Шишацькому) на його чисельні клопотання надано дозвіл започаткувати семінарію. Перший набір у 1796 році налічував 119 чоловік, який у 1803 зріс до 764 вихованців. Протягом цього часу семінарія перебувала в Острозі та називалась Острозькою єпаршою семінарією в 1796–1814 роках, а з 1814-го – Волинською духовною семінарією. На початку XIX століття понад 20 відсотків студентів перебували на державному утриманні.
Упродовж 1825–1835 років тривав Ганнопільський період. Це сталося внаслідок переїзду її у вересні 1825 року до містечка Ганнопіль – у палац князя Антонія Яблонського, який запропонував владиці Степану (Романовському) свої володіння для потреб консисторії та семінарії. Але у зв’язку з тим, що Ганнопіль був містечком з переважно юдейським та римо-католицьким населенням, семінарія змушена була знову переїхати, цього разу до Крем’янця.
6 квітня 1835 року розпочався перший Крем’янецький період духовної школи, що тривав аж до 1902 року. За більше як півстоліття проведено посилену русифікацію навчально-виховного процесу. Проте за цей час серед випускників було багато українських священиків-патріотів, які брали активну участь у першому відродженні УАПЦ на Волині.З переїздом до нового корпусу в Житомирі у 1902 році розпочинається Житомирський період Волинської духовної семінарії. Тоді вона була найчисленнішою в усій імперії та розпоряджалась одним із найбільших приміщень серед інших духовних шкіл, і також відіграла важливу роль у підготовці кадрів для першого відродження УАПЦ. У 1918 році була закрита більшовиками.
Із 1919 по 1939 роки семінарія вдруге перебувала в Крем’янці, із повністю зміненим професорсько-викладацьким складом — на викладачів колишньої Холмської духовної семінарії. Після так званого злиття цих семінарій українізаційні процеси продовжувалися. За 20 років ВДС підготувала сотні священиків. Проте з початком Другої світової війни і наступу радянських військ на Західну Україну духовну школу знову було закрито.
Німецькі загарбники не дозволили відновити семінарію, а тільки пастирсько-дияконські курси в Луцьку 1942 року (наступного року заборонили і їх).
З поверненням на Волинь радянської влади було формально відкрито богословсько-пастирські курси, які реорганізували в середній 4-класний духовно-освітній заклад, що проіснував до 1964 року. Під більшовицьким безбожним режимом семінарія виховала священиків-патріотів для третього відродження УАПЦ.
13 жовтня 1992 року в місцевих органах державної влади зареєстровано статут ВДС. Тобто відбулось її офіційне відродження в незалежній Україні. Відтоді семінарія пройшла нелегкий шлях. Як вихованці, так і викладачі переживали інфляцію, різні інші скрути та на кінець – пожежу. Стараннями єпископа (тепер митрополита) Луцького і Волинського Михаїла, який посів Волинську кафедру в 2004 році, семінарія повстала з попелу. Побудовано новий п’ятиповерховий корпус, залучено багато досвідчених викладачів, значно поповнено бібліотечний фонд, приміщення обладнано за сучасними технологіями.
Рішенням Священного Синоду УПЦ КП від 13 травня 2011 року Волинську духовну семінарію реорганізовано у Волинську православну богословську академію.
