Система Orphus

Сайт нашої Церкви

Сайти нашої єпархії

Наші банери

  • Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату
    Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату

Лічильники

img Газета

ЧАСТІШЕ. ЯКОМОГА ЧАСТІШЕ
Треба повертатися до давньої традиції прийняття таїнства Причастя

 

Частіше. Якомога частіше. Треба повертатися до давньої традиції прийняття таїнства Причастя. Світлина Сергія ДубинкиЗапитання

Чи можна часто ходити до Святого Причастя, бо деякі священики кажуть, що це гріх?

 

Відповідає протоієрей Михайло Бучак

На підтримку частого причащання висловлено багато авторитетних думок. Святий Никодим Святогорець, наприклад, присвятив цьому цілу книгу, що так і називається: «Про часте прийняття пречистих Таїн Христових». Спираючись на Писання, отців і богослужбову традицію, він говорить: «Дехто наполягає, кажучи, що святе Причастя є річчю страшною, і, щоб приймати його, життя людини повинно бути святим, досконалим і ангельським». Але людина стає гідною Причастя тільки... причащаючись. Тому що ми не можемо перемогти свої гріхи й очистити від них душу без споживання Тіла і Крові Христових. І, перемагаючи їх із Божою допомогою, що подається нам у Євхаристії, ми стаємо все більше гідними цієї Євхаристії. Ті ж, хто не причащається часто, потрапляють у замкнуте коло: вони не причащаються, тому що вважають себе негідними, і тим самим все більше і більше стають негідними, тому що все більше і більше переможені своїми пристрастями.

У наш час причащаються здебільшого один-чотири рази на рік, причому цей звичай настільки вкоренився, що тим, хто причащаються частіше, доводиться вислуховувати зауваження і повчання: приступати так часто до причастя Святого Тіла і Крові Христових нібито не можна, бо цим ми, мовляв, не тільки зневажаємо велику святість Причастя, але й, звикаючи до таїнства, не відчуваємо його значення.

Праведний Йоан Кронштадтський говорить: міркування щодо «шкідливості» частого Причастя подібні до того, коли б хто-небудь сказав: «Не можу митися щодня, я повинен ходити брудний, щоб ґрунтовно приготуватися до миття. Мені буде незручно, коли буду постійно чистим».

«Багато хто причащається чотири рази на рік, дехто тричі, а декотрі один раз, думаючи, що негідні причащатися частіше. Нерозумні! Той, хто негідний причащатися щонеділі чи раз на місяць, тим більше негідний підходити до Чаші раз на чотири місяці чи на рік, тому що гріхів за чотири місяці чи за рік більше, ніж за тиждень чи місяць, і вони роблять таку людину більш негідною», – ось яку відповідь дає противникам частішого причащання старець Філофій (Зервакос).

Святитель Йоан Золотоустий висловлював суворі зауваження тим, хто був присутній на Божественній Літургії і не причащався: «Запрошений на святковий обід зневажає господаря, якщо сяде обідати і не скуштує зготовленого... Ось запитаю я тебе, людино: чи відчуваєш ти духовний голод і спрагу, щоб спожити надприродний колос і зерно, Чудо Життя, Тіло і Кров Христа Життєдавця, істинного Небесного Хліба, що подає світові життя? Якщо не відчуваєш цього спасительного голоду, то значить, ти духовно мертвий. Людина, що починає одужувати або здорова, звичайно відчуває голод і спрагу». Тому в ранні часи Християнства тих, хто не причащався без поважної причини, відлучали від Церкви.

У молитві «Отче наш» ми просимо про щоденне дарування нам «хліба насущного». Згідно з тлумаченням багатьох отців Церкви, під цими словами не слід розуміти лише харчовий продукт. Так, святий Кипріан пише: «Хлібом нашим ми називаємо Христа, тому що Він є Хліб тих, хто споживає Тіло Його... Хліб же цей ми просимо давати кожного дня, коли в храмі пробуваємо і Євхаристію як їжу спасіння приймаємо».

Сам Христос звертається до нас: «Істинно, істинно кажу вам: якщо не будете споживати Плоті Сина Людського і не питимете Його Крові, то не будете мати життя в собі» (Ін. 6:53).

«Я люблю Тебе, Господи, а тому хочу якомога частіше пробувати в єднанні з Тобою у святому Причасті. Я не гідний Твоєї Любові, але щиро бажаю її. Через Святе Причастя пробувай у мені, Господи, змінюй мене і веди дорогою спасіння. Амінь», – ось голос волаючого в духовній пустелі XXI ст., де життєдайним джерелом є Причастя Тіла і Крові Христових.

Бажаєте одержати відповідь православного богослова на Ваші запитання? Надсилайте їх до редакції на адресу 43025, Луцьк, Градний узвіз, 1 або телефонуйте - (0332) 72-21-82

Волин. єпарх. відом.– 2009.– № 2 (51)

25 лютого 2009 р. Версія для друку
Аудіо

Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).

Скопіювати файл

Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).

Скопіювати файл

25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.

Скопіювати файл

Усі аудіо