Система Orphus

Сайт нашої Церкви

Сайти нашої єпархії

Наші банери

  • Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату
    Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату

Лічильники

img Газета

З молитвою матері

Андрій ГНАТЮК

Спочатку – Майдан, потім – бої на Сході. І там, і там – за мить до смерті. Та завдяки цьому переборов страх. Хоча за нього й побратимів вороже командування обіцяло по 50 тисяч гривень. Каже, життя зберегла материнська молитва. Коли на Майдані стріляли, мама перед телевізором вишивала образ Спасителя.

Сашко Горбач, псевдо Аргон, повернувся з фронту. Приїхав, бо кохана ось-ось мала народити. Та неспокійна душа рветься на Схід, адже там життя за Україну віддає його родина. Це – його побратими.

Боєць і зброяр Олександр Горбач демонструє три шаблі. Цікавився військовою амуніцією ще задовго до Майдану. Коли ж ситуація на Майдані загострилася, виготовив рицарські обладунки. Вони врятували Сашкові життя. На них лишилися сліди від шроту.

На Майдані полтавчанин Сашко познайомився з майбутньою дружиною лучанкою Іриною Петровою на псевдо Воля. Жінка розкладає свої вишивки. Деякі з них створила на Майдані. Іншу – Спасителя – у дні розстрілу плачучи створила Сашкова мама.

Коли розпочалася війна, Сашко попросився на фронт. Дівчина довго не відпускала, та й у військкоматі хлопцеві відмовляли. Але дізнаватися про війну з «Новин» не міг. І пішов у ДУК. Врешті так захотіла й Ірина.

– Я сама перебуваю в тій організації. Тоді ще не був ДУК. Ще тоді були «Тризуб», «Жіноча січ», «Правий сектор». І за статистикою в нас ішли найменші втрати солдатів. І краще була розвинута розвідка, а Ярош не кидав своїх людей.

Першого ж дня на фронті Сашко опинився між життям і смертю. Дорогою на передову заглох автомобіль, у якому їхав із побратимами. Вони зайняли позиції, а Сашко – розгубився. Та вража куля не зачепила. А вночі смерть знову блиснула йому в очі.

– Дивився вночі в тепловізор. Треба було постійно вести нагляд за всім периметром. І коли відходив від позиції, був постріл прямо в бійницю. Куля летіла мені в голову. Подививсь – нікого нема, став відходити й побачив спалах, а куля саме залітає в стіну. Буквально сантиметр від голови. Я ж був без каски, адже в ній незручно.

А за сотні кілометрів, не здогадуючись, де син, молилася його мама. Кохана Ірина теж приховувала від свекрухи правду. Розповідала більше Сашковим братові та сестрі. Хоча й сама не завжди додзвонювалася до нього. А як мама дізналася правду – пережила стрес.

Тепер Сашко з дружиною, а думками – з побратимами на Сході. Бо знає, що там потрібний. Стримує їхати Ірина. Дуже хоче, щоби тато був поруч. Бо дочекалися народження хлопчика. Хоча, каже Ірина, довго втримувати біля себе не зможе.

– Я – націоналіст, я люблю свою державу, – каже Олександр Горбач. – Хлопці, я за вас молюся щоночі.

Молиться за Сашкових побратимів і його мама. Як молилася за свого сина, коли той був поміж них.

25 вересня 2015 р. Версія для друку
Аудіо

Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).

Скопіювати файл

Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).

Скопіювати файл

25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.

Скопіювати файл

Усі аудіо