Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

28 липня – день рівноапостольного великого князя Володимира і свято Хрещення Руси-України.

У Патріаршому Володимирському соборі відправили Божественну Літургію, після якої відбувся велелюдний хресний хід до Володимирської гірки, де височить пам’ятник хрестителю нашого народу. На чолі з Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом урочиста хода усіх єпископів, близько 1500 священиків, дияконів і 15 тисяч мирян Української Церкви (дані сайта Cerkva.info) пройшла бульваром Шевченка, вулицею Володимирською, повз стіни Софії Київської та Золотоверхої Михайлівської обителі. Протяжністю, кількістю учасників хресний хід перевершив усі попередні церковні заходи в столиці. Під монументом рівноапостольному Володимирові було звершено молебень...

Цими днями минає сумна дата: у липні 1943 року в нашому краї настав пік подій, що ввійшли в історію як «волинська трагедія»: масові вбивства цивільних українців і поляків членами польських і українських воєнізованих формувань. І хоча Сейм Польщі нещодавно назвав це етнічною чисткою і геноцидом польського населення, однак сучасні українці й поляки, які нині проживають на Волині, усвідомлюють спільну вину і нехристиянське поводження обох сторін того кривавого конфлікту. Тяжку спадщину стосунків двох народів слід полишити історії, а нині будувати спільне життя двох вільних народів...

Ще в XIII ст. на місці, де нині стоїть кафедральний собор Святої Трійці, діяв православний монастир Святителя Василія Великого. Протягом століть тут були різні сакральні споруди, різних Церков. І ось лише за наших часів, коли собор та прилеглі будівлі – в користуванні Української Православної Церкви Київського Патріархату, коли керуючий єпархії – архієпископ Луцький і Волинський Михаїл, кілька років тут знову служить Богові Василівський монастир. Він міститься у напівкруглій будівлі одразу за Свято-Троїцьким собором (вхід зі сторони соборного вівтаря). А віднині ігуменя Марія (Ігнатенко) й інші черниці матимуть свій храм, який сьогодні владика освятив на честь Великомучениці Катерини та відправив у ньому першу Божественну Літургію.

Катерининською монашу церкву названо невипадково. Великомученицю, яка постраждала за Христа в єгипетській Олександрії на початку IV ст., здавна вважають покровителькою дівчат і вагітних жінок...

Учора на Замковій площі Луцька відбулося святкове віче з нагоди 20-ї річниці створення Народного руху України за перебудову і першого велелюдного демократичного мітингу в місті, що став громадянським виступом лучан до волі та незалежності.

На вічі було надано слово архієпископові Луцькому і Волинському Михаїлові. Відправивши з духовенством кафедрального собору Святої Трійці молебень за Україну, владика зокрема сказав: «Чи була б нинішня релігійна свобода, у тому числі діяльність Київського Патріархату, якби не тодішні мітинги? Чи була б незалежність України, якби не Народний рух? Насамперед не забуваймо, що все це – дар Божий. Але сьогодні треба пильнувати, щоб під виглядом свободи віросповідань дехто не спробував заперечити і Київський Патріархат, і українську незалежність. Маємо пильнувати те, що дарував нам Господь».

Сьогодні прес-служба єпархії поширила заяву, в якій виклала ставлення архієпископа Луцького і Волинського Михаїла, духовної консисторії до візиту в Україну Предстоятеля РПЦ. Повний текст документа – ось тут.

Архієпископ Луцький і Волинський Михаїл освятив храм Великомученика Димитрія Солунського в с. Ладинь Любомльського деканату. З ним співслужили декан і настоятель парафії священик Віктор Возняк та інші священнослужителі. У проповіді під час Богослужіння владика наголосив на важливості богослужінь рідною, зрозумілою мовою.

У цьому селі та приписному селі Пустинка досі храмів не було. Нині ж за підтримки кримського підприємця Анатолія Власюка, вихідця із Ладиня, громада звела Божий дім. Місцевий житель Петро Дорош подарував дзвони. Першому з них архієрей вручив орден Миколи Чудотворця, другому, а також голові сільради Юрію Вітрукові та багатьом іншим – благословенні грамоти за ревну працю на Господній ниві.

Директор Державного архіву Волинської області Володимир Гика подарував духовній консисторії нове видання своєї установи – «Каталог метричних книг», який надруковано тиражем лише 300 примірників. Він розповів, що над книгою три роки працювали провідні спеціалісти відділу обліку та довідкового апарату архіву Тетяна Положенцева, Оксана Новосад, Ірина Вронська (начальник відділу), детально дослідивши метрики з 1600 по 1933 роки.

Каталог складається із шести розділів: «Православ’я», «Греко-католицизм», «Римо-Католицизм», «Іудаїзм», «Лютеранство» та «Протестантизм». Зокрема, у найбільшому розділі «Православ’я» подано характеристику метричних книг Волинської, а також частково Мінської, Литовської, Гродненської, Варшавсько-Холмської єпархій.

Метрики всіх конфесій подано в каталозі окремо: про народження, шлюб та смерть із зазначенням назв, хронологічних меж фондів та пошукових даних архіву. Інформацію доповнюють сповідальні...

Учора в Музеї волинської ікони відкрили виставку «Біблія у мистецькій спадщині XVII–XX ст.». На запрошення керівництва закладу та з благословення архієпископа Луцького і Волинського Михаїла у заході взяв участь прес-секретар єпархії протоієрей Віталій Собко. Вітаючи присутніх, він висловив переконання, що експонування історії Святого Писання, вираженого роботами друкарів, іконописців, художників, граверів, різьбярів, сприятиме росту духовної культури нашого краю. Адже «Біблія – свідчення любові Бога до людини, свідчення Заповіту, Угоди Всевишнього зі своїм найдосконалішим творінням», – зазначив священик.

На виставці представлено друковані видання Вічної книги з України, Польщі та Росії, зокрема, друкарні Михайла Сльозки у Львові, монастиря Святителя Василія Великого у Почаєві, друкарні Мамоничів у Вільні, Московської синодальної друкарні. Тут можна побачити рукописні Євангеліє 1660 р. й Апостол XVII ст., друковані Євангеліє 1670 р. і Псалтир 1774 р., ілюстровані Біблії XVII–XVIII ст. з творами...

Учора, у день славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла, архієпископ Луцький і Волинський Михаїл освятив Петро-Павлівський храм у селищі Голоби Ковельського районного деканату. У XVII–XVIII століттях тут було споруджено розкішний маєток поміщиків Вільг. Дорога до садиби пролягала через масивну арку, увінчану надбрамною домовою церквою. Згодом арку перепланували, так що утворився двоповерховий дім. Його використовували під дитячий будинок, потому чимало років приміщення простояло пусткою. І ось громада Київського Патріархату, що раніше молилася в тимчасовому храмі (дві кімнати дитсадка), тепер має повноцінний Божий дім. Зусиллями парафіян і меценатів обладнано перший поверх як нижній ярус церкви (колишню надбрамну частину буде відреставровано як верхній храм). Оригінальний іконостас, у якому поєднується традиційність і сучасний стиль, спроектував і виготовив настоятель парафії священик Андрій Сех. У селищі діють храми Московського Патріархату, Римсько-Католицької Церкви, є протестантські громади трьох течій. Однак така конфесійна розмаїтість ні в чому не стояла на перешкоді: серед протестантів були охочі допомагати в реставрації приміщення...

Сьогодні архієпископ Луцький і Волинський Михаїл провів у нижньому храмі Троїцького кафедрального собору збори деканів. Розглядали поточні питання церковного життя, було проаналізовано діяльність нашої єпархії, владика відповів на низку запитань, приймав пропозиції та зауваження благочинних. Зокрема, архієрей наголосив на необхідності зосередити особливу увагу настоятелів парафій на роботі з дітьми і молоддю, застосовуючи ті форми праці й служіння, які є зрозумілими для них.