Система Orphus

Сайт нашої Церкви

Сайти нашої єпархії

Наші банери

  • Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату
    Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату

Лічильники

img

Основні публікації газети «Волинські єпархіальні відомості»

ВИСОКОСНИЙ РІК – БЛАГОСЛОВЕН
Чому деякі християни бояться року з 29-м лютого?

Віктор ГРЕБЕНЮК

Високосний рік – благословен. Світлина прот. Віталія Собка– Із весіллям треба поспішити до Пилипівки, бо ж наступний рік – високосний...
– У нову хату переселятись не будемо, хай рік так постоїть, бо то ж рік високосний...
– Той рік високосний буде – люди мертимуть як мухи...
– З нового року добра не жди: високосний...
Такі й подібні розмови чув кожен із нас, і щоразу, тільки-но завершується «звичайний» рік та підходить на день більший, як вони поновлюються. Чому ж бувають роки високосні, чому люди їх бояться і як до цього ставитися православним християнам?

Сорок шостого року до нашої ери правитель Римської імперії Юлій Цезар увів новий, удосконалений календар для своєї держави. Усю наукову роботу виконала група вчених під керуванням астронома Созигена, але, як це не раз буває, слава дісталась тому, хто підписав указ, – Юлієві Цезарю: календар стали називати юліанським (тепер ми ще кажемо – старий стиль). У ньому задля точнішого числення часу було впроваджено додатковий день кожного четвертого року. Річ у тім, що період обертання Землі навколо Сонця становить приблизно 365 діб і 6 годин...

29 лютого 2008 р.
СІМДЕСЯТ – ЦЕ ТІЛЬКИ ПОЧАТОК

Віктор ГРЕБЕНЮК

Церква Святого Йоана Хрестителя в с. Прилуцьке Ківерцівського деканату. Світлина Віталія СарапінаНезадовго перед вибухом Першої світової війни у Ківерцях Луцького повіту згоріла церква. Уже друга в цьому селі. Наступні бурхливі події довго не давали змоги споруджувати храми, та ківерчани все-таки задумали знову звести Божий дім. Громадою збирали кошти, їздили до Луцька домагатися дозволу. Дозвіл одержали на каплицю, але поставили повноцінну церкву. Саме тоді, коли в Польщі настав пік гонінь на Православ’я. Цікаво, що збереглась і документація тих часів, і фотознімки, що зафіксували етапи будівництва.

Нині всю багату на події й особистості минувшину цієї парафії (тепер село називається Прилуцьке) зібрано під одну палітурку. До 70-річчя храму, що відзначалося 20 січня, місцеві краєзнавці Олексій і Сергій Кирилюки підготували й видали книгу «Історія церкви Св. Івана Хрестителя села Прилуцьке, 1937–2007 роки»...

27 лютого 2008 р.
ЯК НЕОПАЛИМА КУПИНА
Понад 360 років стоїть храм у с. Підбереззя, та тепер... напівпорожній

Андрій ГНАТЮК

Храм Зачаття праведною Анною Пресвятої БогородиціЗдавна славиться Волинь святими перлинами. Змінюються покоління, епохи – а вони стоять, мовчазні свідки подій, вбирають наші болі, наші сльози, обертаючи це в намолену благодать. І нуртує душа, сильніше б’ється серце, коли серед мирської суєти, серед сірої сучасності переступаєш кілька століть – і опиняєшся в незвіданому середньовіччі. Одним із таких острівців блаженства є Аннозачаттівська церква в селі Підбереззя Горохівського району. Про її будівництво не збереглося відомостей, а от освячена була 1644 року. Це одна із найстаріших святинь Волині, якій вдалося вистояти під час багатьох воєн та гонінь.

Старожили села пам’ятають про деякі перипетії навколо храму. Анна Литвин, яка дякує тут 35 років, згадує: ...

26 лютого 2008 р.
«ТРІЄ ЦАРІЄ СО ДАРИ...»
Насправді не царі, як співається в старовинній колядці, а волхви (мудреці) прийшли до Ісуса. Вони принесли Йому дари. Які саме й чому саме ці?

 

Поклоніння волхвівЗапитання

Мудреці принесли новонародженому Спасителеві золото, ладан і смирну. Зрозуміло, що золото було принесено як Царю. Поясніть, будь ласка, для чого використовується ладан і смирна? Чому волхви принесли їх Спасителю?

 

Відповідає священик Андрій Ротченков

Ладан – пахуча смола, яку збирають із деяких дерев і кущів у східних країнах. Його з давніх часів використовують для Богослужінь. Наші прародичі після гріхопадіння, маючи почуття провини перед Богом, почали приносити Йому жертви. Спалювали свої приношення – тварин, рослини, олію – і вірили, що з димом вони піднімаються до Господа. Пізніше в Богослужіннях старозаповітної Церкви спалення ароматичних речовин відділилося в окремий вид жертвоприношення, який...

25 лютого 2008 р.
ЗАМКОВИЙ МОНАСТИР

Валерій ШАРАНДІН,
вихованець Волинської духовної семінарії

Замковий чоловічий монастир Різдва Христового. Світлина ієродиякона ЯКОВА (Мільяна)Продовжуємо розповідь про пам’ятки церковної архітектури краю, яку розпочали в № 12 за 2007 р.

Значну композиційну роль у формуванні образу Луцька відіграє Замковий монастир Різдва Христового. Замковим іменується тому, що розташований на території колишнього Окільного замку, від якого, на відміну від кремля – замку Любарта, збереглися лиш окремі фрагменти. Він більше відомий як монастир бригіток, де за Польщі та «совєтів» була тюрма. Однак мало хто знає, що мури цієї споруди піднялися на колишній ділянці (погості) православної церкви Святого Якова...

24 лютого 2008 р.
«ВІРА БЕЗ ДІЛ – МЕРТВА»

Священик Віктор ЛІПЧИК,
настоятель парафії Покрови Пресвятої Богородиці в с. Хорохорин Луцького районного деканату

Справжнє добре життя може бути тільки у того, хто має в собі віру Христову. Кажуть, що кожна душа за своєю природою християнська, тобто здатна на добро. Добрі діла – це вияв нашої любові, яка є основою всього християнського життя.

Любов, яка не проявляється у добрих учинках, неправдива. Саме тому Слово Боже говорить: «Віра без діл – мертва». Сам Ісус Христос навчав: «Не кожен, хто говорить Мені: Господи! Господи! – увійде у Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого, що на Небі». Усі люди – Божі творіння і воля Його стосовно нас полягає в спрямуванні нашого життя на добро. Господь наперед приготував діла, щоб ми їх виконували, як навчає апостол Павло. Ми отримали від Бога особливі засоби...

23 лютого 2008 р.
ТАЄМНИЦЯ СВЯТОЇ ВОДИ

Валерій ШАРАНДІН,
вихованець Волинської духовної семінарії

 

Таємниця святої води. Світлина Ігоря БородавінаОсвячена Богом

У 30 років Спаситель світу прийшов із Назарета на річку Йордан до Йоана Предтечі хреститися, щоб виконати все за Законом Божим і показати приклад.

Свято Хрещення Господнього також називається Богоявленням, тому що коли Месія виходив з води, раптом розкрилися над Ним Небеса і Йоан побачив Духа Божого, Який у вигляді голуба спускався на Ісуса, а з Небес почувся голос Бога-Отця: «Це є Син Мій улюблений, у Ньому Моє благовоління». Так Творець явив Себе людям, що Він – Пресвята Трійця, а саме: Бог-Отець промовляв з Неба, втілений Син Божий хрестився, а Дух Святий зійшов, як голуб. Також присутні при цьому побачили в особі Ісуса Христа не тільки людину, але й Бога...

22 лютого 2008 р.
КРАХ ІЛЮЗІЙ
Українське Православ’я під час Другої світової війни

Протоієрей Микола ЦАП,
канцлер єпархії, викладач Волинської духовної семінарії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в Луцьку

Собор єпископів, який відбувся у лютому 1942 р. в Пінську. Зліва направо: єп. Никанор (Абрамович), архієп. Полікарп (Сікорський), архієп. Олександр (Іноземцев), єп. Юрій (Коренастов), єп. Ігор (Губа), прот. М. ЖитинськийУ статті «Під прицілом» (№ 10 за 2007 р.) автор вів мову про церковні справи на початку війни. У цій публікації він продовжує розповідь.

Після висвят єпископів Никанора (Абрамовича) й Ігоря (Губи) у лютому 1942 року в Пінську відбувся Собор єпископів канонічної УАПЦ, на якому було ухвалено приймати в свою юрисдикцію духовенство і вірних тієї УАПЦ, яку очолював із 1921 року митрополит Василь Липківський. Щоправда, згодом це рішення було виправлено. Цей же Собор призначив владик Никанора та Ігоря заступниками Адміністратора УАПЦ з осідком у Києві...

21 лютого 2008 р.
«БАЧИВ Я ДУХА, ЩО СХОДИВ, ЯК ГОЛУБ...»

Юлія СПІРІНА, завідувачка видавничого відділу єпархії «Ключі»

Рожевий голуб пурхав у небі. Він неквапом летів, наближаючись до Лілії. Ніжні розпростані крила наче хотіли обійняти дівчину і мовби світилися проти ранішнього сонця...

Задзвенів будильник. Прокидаючись від прекрасного сну, дівчина подумала: день сьогодні має бути гарний.

Однак звичайний понеділок звичайно розпочався і звичайно тривав. Після роботи разом з подругою Оленою Ліля зібралася на день народження до товаришки. Подарунки уже запаковані, дівчата – в тролейбусі...

20 лютого 2008 р.
ПРО ЧОЛОВІКА, ЯКИЙ ПРАЦЮВАВ НА РІЗДВО
(французька казка)

Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку

Про чоловіка, який працював на Різдво. Малюнок Богдана ТимцаВ одному далекому селі мешкав дуже бідний селянин. Своєї землі він мав геть мало, а жила його родина з того, що він із жінкою наймитували. Того року по всій країні був неврожай, тому нікому не були потрібні робочі руки, бо нічим було платити за працю. Злидні та голод панували в оселі бідняка. Хоч бери та жебрати йди. Наближалося Різдво, а в хаті – ані шматочка хліба. Тільки діти голодні плачуть.

Пішов чоловік у поле, щоб не чути цього, і сам заплакав із відчаю. Коли це йде дорогою гарно вбраний пан, зупинився та й питає:

– А чого це ти, чоловіче, плачеш посеред поля?...

19 лютого 2008 р.
1-10  11-11
Аудіо

Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).

Скопіювати файл

Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).

Скопіювати файл

25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.

Скопіювати файл

Усі аудіо