ЗВЕРНЕННЯ ЄПИСКОПА ЛУЦЬКОГО І ВОЛИНСЬКОГО МИХАЇЛА З НАГОДИ ПОЧАТКУ ВЕЛИКОГО ПОСТУ
+ Михаїл, єпископ Луцький і Волинський
Боголюб’язні священнослужителі, монахи, церковнослужителі!
Дорогі брати і сестри!
Наша волинська церковна спільнота, як і весь православний світ, цими днями вступає у Великий піст. Враховуючи важливість цього періоду для кожного християнина та знаючи про неналежне ставлення до нього багатьох наших вірних, ми вирішили поширити це звернення, щоб таким чином підкреслити Божу науку щодо Великого посту.
Навіщо постити? Чому Церква закликає нас постити? Для чого потрібно в чомусь себе обмежувати, тоді як у значної частини людей згадка про піст викликає лише іронічну посмішку?
Справді, піст не є благом і необхідністю сам по собі. Він корисний лише тоді, коли людина піклується про спасіння своєї душі, коли бажає придбати чистоту серця і здоров’я тіла, щоб, притупивши пожадливість плоті, яка часто спокушає нас до гріха, було можливим знайти умиротворення духа та стати правдивою дитиною Божою.
Біблійна книга Буття вказує, що першопочатковою заповіддю, даною Богом людині, була заповідь про піст як стримання від певних дій: «...А від дерева пізнання добра і зла не їж...» (Бут. 2:17). «Оскільки ми не постились, – каже святитель Василій Великий, – то вигнано нас із раю! Тому будемо постити, щоб знову повернутись до нього!»
Господь вказує нам на піст як на зброю в боротьбі зі злом у собі та як засіб приборкання плоті, пристрасті якої часто скеровують до гріха.
У книзі «Закон Божий» Великий піст називається найважливішим і найдавнішим. Він є найсприятливішим часом для молитви і покаяння, коли кожен повинен благати у Господа відпущення своїх гріхів та достойно приступати до Причастя, згідно з Христовою заповіддю.
Про те, що піст заповіданий Самим Богом, неодноразово свідчить Священне Писання. У старозаповітному пророцтві святого Іоїля сказано: «Але і нині ще говорить Господь: наверніться до Мене всім серцем своїм у посту, плачу і риданні. Роздирайте серця ваші... і наверніться до Господа Бога вашого... призначте піст» (Іоїл. 2:12-13, 15).
У книзі святого пророка Іони розповідається, що цар ниневійський, почувши пророцтво Іони про загибель міста, зняв із себе царське облачення й одягся у веретище, сів на попелі і повелів оголосити підданим, щоб ні люди, ні худоба нічого не їли, не пили, а щоб сильно волали до Бога, і щоб кожен навернувся від злого шляху свого і від насильства рук своїх (Іона 3:6-8).
Про те, як постував цар Давид, він сам згадує у псалмах, – «одягався в одежу скорботи, смиряв постом душу мою» (Пс. 34:13); «коліна мої знесиліли від посту» (Пс. 108:24).
Сам Спаситель постував сорок днів і ночей, «залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його» (1 Пет. 2:21). У Євангелії від Матфея читаємо, що Христос, вигнавши біса з одного юнака, сказав апостолам: «Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом» (Мф. 17:21).
Свого часу Православна Церква досить строго ставилася до посту своїх вірних, про що свідчить 69-те правило святих апостолів: «Якщо єпископ, пресвітер, диякон... не поститься в часі Великого посту й протягом року в середу і п’ятницю – нехай буде позбавлений сану, хіба що перепоною до посту є хвороба. Якщо мирська людина не поститься – нехай буде відлучена від Причастя».
Як постити? Отже, християнин, який прислухається до волі Божої, усвідомлює потребу постити. Але далеко не всі християни знають, як потрібно постити правильно. Багато хто помилково вважає піст лише стриманням від певної їжі.
Істинний же піст – це, найперше, уникання зла, упокорення лихих пристрастей, приборкання язика, посилена боротьба з різноманітними гріхами. Деякі постяться тілом, але не постять душею. Хтось у часі посту не їсть м’яса, але переповнений злими помислами, словами, справами. Яка ж їм від цього користь?
Під час Великого посту докладаймо всі зусилля, щоб прикрасити себе смиренням, стриманістю, покаянням та рясними плодами любові до Бога і ближніх. Досягаючи саме такої мети, використовуймо різні засоби, серед яких і обмеження в їжі.
Святитель Іоан Золотоустий каже, що хто постує істинно і нелицемірно, той наслідує Христа, вже на землі уподібнюється ангелам, входить у спілкування з апостолами і досягає переродження своєї природи: з неправедного – стає праведним, зі злого – добрим, з нечестивого – благочестивим... Як лікар, вилікувавши хворого, забороняє йому робити те, від чого походить хвороба, так і Христос після Хрещення встановлює піст.
Нехай же Бог допоможе нам достойно провести ці святі дні, долучитись до радості воскреслого Спасителя і бути добрими дітьми Церкви Господньої на землі, а в майбутньому – дітьми Царства Небесного.
Закликаю на всіх Боже благословення для звершення Богоугодних справ задля спасіння душ та слави Божої.
Волин. єпарх. відом.– 2010.– № 3 (4)
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.