Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ
високопреосвященнійшого Михаїла, архієпископа Луцького і Волинського,
боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату

14 квітня 2009 р.

Я є воскресіння і життя;
хто вірує в Мене,
якщо і помре, оживе... (Ін. 11, 25)

Воскресіння Христове – це споконвіку світле свято для православних людей. Пасха – це свято життя, яке торжествує перемогу над смертю. Православну Церкву справедливо називають Церквою воскреслого Христа. Православ’я справді знаходить свій найвищий вираз у торжестві Воскресіння. „Смерті святкуємо умертвіння, пекла знищення, іншого, вічного життя початок...” Ці натхненні слова великоднього Богослужіння розкривають причину нашої радості.

Воскресіння Христове є початком загального воскресіння. Без нього і покаяння, і прощення гріхів, і боротьба з людськими вадами хоч би й мали певну вартість, зрештою, закінчувалися б нічим. Без Воскресіння вчення Христа залишалося б творінням людського розуму, вченням простого смертного. Ось чому святий апостол Павло говорить: „Якщо і Христос не воскрес, то й проповідь наша марна” (1 Кор. 15, 14).

Подія Воскресіння Христового дає людству нове життя, і кожна людина може бути носієм цього життя. Вона стверджує нас у вірі, що життя людське не обривається, як нитка, що воно повне глибокого змісту і значення. У Воскресінні Христовому міститься джерело всеосяжної радості, до якої причетні всі люди. Тому в пасхальних піснеспівах свята Церква кличе нас до радості: „Радій нині і веселися, Сіоне”, бо „через Хрест прийшла радість усьому світові”.

„Радуйтеся!” (Мф. 28, 9). Це вітання було першим словом Ісуса Христа після Його Воскресіння. Воно глибоко знаменне й втішне не тільки для мироносиць, до яких перших було звернено, і не тільки для апостолів, але й для всіх християн, які нині урочисто святкують світле Воскресіння Христове.

Чому Пасхальні свята наповнюють душі віруючих живим захопленням, піднесеною духовною радістю? До Воскресіння Христового людство у величезній більшості не мало живої надії на безсмертя і воскресіння. В язичництві навіть у найбільших мудреців надія на життя після смерті була досить неясною та непевною. Воскресіння Ісуса Христа, Який переміг смерть, дає нам тверду надію на майбутнє наше воскресіння. Апостол Павло ставить наше воскресіння в залежність від Воскресіння Христового. Велику втіху і відраду серед мінливостей земного життя вносить у душу християнина славне Воскресіння Спасителя. Віруючі вже самим прикладом Воскресіння Христового переконані, що з відходом нашого тіла на місце упокоєння не все закінчується. Там, на виконання обітниці Спасителя – „Я живу, і ви будете жити” (Ін. 14, 19), – віруючі встануть із праху земного і з’єднаються зі своєю душею для нового, безболісного, безтурботного, нескінченного життя у Христі і з Христом. Тоді впевнено й радісно вони проголосять словами пророка Осії: „Смерте, де твоє жало? Пекло, де твоя перемога?” (Ос. 13, 14).

Христос воскрес! Це означає, що в Ньому ми знайшли істинного Бога. У Христі Спасителі нашому ми можемо любити свого Творця і заради Нього жити. У Своєму Воскресінні Христос відкрив перед нами вище життя і тим самим з’ясував значення життя земного. В єднанні з Христом ми стаємо учасниками безсмертя, яке визначає сенс і нашого земного буття.

Ісус Христос зруйнував створену гріхом стіну між Богом і людиною. У Своїй Особі Він показав Небесного Отця, Який розкриває людям обійми. Він говорив людям, що коротке земне життя – це сходинка до життя вічного. Господь залишив заповідь про те, що основний закон життя людства, без якого не можуть і не повинні жити на землі, – любов, любов до Бога і любов одне до одного, така, як і любов до самого себе. Закликаючи нас до смиренності, Ісус Христос у Своїй Особі явив нам взірець довершеності й краси. Народжений на землі і воскреслий із мертвих Господь для того й приходив, щоб „кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне” (Ін. 3, 15).

Благодатна сила пасхальних богослужінь і святої Пасхи виявляється в тому, що вона навіть без особливих зусиль, без подвигів проникає в серце християнина, іноді навіть немов проти його волі. „Ті, що постилися, і ті, що не постилися, святкуйте вкупі, завзяті і ліниві, шануйте день!” – вигукує св. Іоан Золотоустий. І справді, чим, як не благодатним впливом з Неба, можна пояснити, що у ці пасхальні дні несподівано для нас самих наше серце раптом звільняється від давньої, прихованої ворожнечі, від ненависті і ремствувань, що душа сповнюється бажанням приголубити своїх ближніх, утішити засмучених, допомогти стражденним.

Воскресіння Христове є нашим власним воскресінням. Для християнина вічність починається на землі і продовжується на Небі. Вона відкривається нам тоді, коли ми відчиняємо двері нашого серця Ісусові Христу як нашому Господеві і Спасителю, коли входимо з Ним в особисте спілкування у молитві, у читанні Священного Писання, коли найтіснішим чином з’єднуємося з Ним у Таїнстві святої Євхаристії, коли служимо з християнською любов’ю нашим ближнім, нашому народу.

Святкуючи Пасху Христову, будемо ж не тільки в ці урочисті дні, а й в усі дні нашого життя свято берегти у розумі й серці пасхальну радість і свої почуття, помисли та дії співвідносити із нею.

Дорогі брати і сестри! В цей урочистий великодній час від усієї душі вітаю вас зі святом Воскресіння Христового. Зичу вам родинного щастя, доброго здоров’я і всього того, що кожен мріє отримати як дар від воскреслого Христа. Щиро поздоровляю голову Волинської обласної державної адміністрації Миколу Романюка, голову Волинської обласної ради Анатолія Грицюка, луцького міського голову Богдана Шибу, голів районних державних адміністрацій, міських і селищних рад зі святом Пасхи Христової та молитовно бажаю благословення Божого, мудрості й терпіння у служінні Богові і своєму народові.

Господь Ісус Христос нехай береже нас у мирі, єдності та любові і благословить наш український народ.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з усіма вами.

Христос воскрес! Воістину воскрес!

З ласки Божої + Михаїл, архієпископ Луцький і Волинський