Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

НЕ ПРОСИ ДОПОМОГИ У ДЕМОНІВ
Багато так званих цілителів – не від Бога. Треба остерігатися їх!

Протоієрей Михайло БУЧАК,
капелан Волинського національного університету імені Лесі Українки, настоятель парафії Покрови Пресвятої Богородиці в с. Маяки (Княгинінок) Луцького районного деканату

Скільки разів кожен із нас опиняється на роздоріжжі і змушений вибирати шлях вирішення своїх проблем. Церква Христова пропонує нам непростий, але надійний шлях: просити допомоги у Творця. «Просіть – і буде вам дано, шукайте – і відчинять вам», – читаємо в Євангелії від Матфея. Безумовно, це потребує певних духовних і фізичних зусиль, терпіння. Це дорога, яка проходить через храм, Сповідь, Причастя, молитву, піст, інші важливі для кожного християнина моменти, і приводить нас до Всевишнього, Який є Джерелом щастя і спасіння.

Є й інша дорога – «широка», котру, як читаємо в книзі Буття, запропонував диявол Єві у раю: «Будете, як боги, що знають добро і зло». Це спокуса володіння «таємними знаннями», шлях магії й чаклунства. На жаль, цей на перший погляд «простий» і «надійний» шлях вибирає сьогодні багато людей. У Євангелії від Матфея Спаситель дає вичерпні пояснення, куди приводить кожна з цих доріг. «Входьте вузькими воротами, бо просторі ворота і широка дорога ведуть до погибелі, і багато хто йде ними. А вузькі ворота і тісна дорога ведуть у життя, і мало тих є, хто знаходить їх». Прислухаймось до слів Бога, які линуть до нас зі сторінок Біблії: «І якщо яка душа звернеться до тих, хто викликає мертвих, і до чаклунів, щоб блудно ходити услід їм, то Я зверну лице Моє на ту душу і знищу її з народу її» (Левит – Третя книга Мойсея). На підтвердження цього послухайте приклад з моєї священичої практики.

П’ятниця. У двері постукав знайомий чоловік із сином. «Отче, нам терміново потрібно відслужити молебень! – перевівши подих, сказав він. – Бо сьогодні їдемо на Закарпаття до цілителя». І розповів дивну історію.

Минулого тижня за порадою знайомих він вирішив повезти хворого сина до знахаря. Не вдаючись у деталі цієї поїздки, оповім лише про те, що мене зацікавило. Знахар сказав їм, що потрібно приїхати ще раз, але перед тим відслужити молебень і привезти освяченої води. На перший погляд, усе гаразд. Коли вони вже їхали додому, мій знайомий згадав про мене і вирішив, що відслужити молебень треба у нашому храмі. Дивно, але як тільки подумав про це – машина стала некерованою і вони пережили жахливу аварію. Автомобіль був розбитий ущент, а вони – залишились неушкодженими. Саме цим пояснював мій знайомий те, що вони приїхали до мене в день, коли вже потрібно було знову їхати до знахаря, адже ця аварія спричинила багато проблем.

Я розумів, що переконувати чоловіка не їхати – марно, адже він був упевнений у «чудесних» здібностях шептуна. Коли ми прийшли у храм, з’ясувалось, що ні в мого знайомого, ні в його сина і водія немає натільних хрестиків, тому перш за все я надів на них хрестики. Потім ми приклались до Почаївської ікони Божої Матері і проспівали молитву «Під Твою милість». Мої знайомі поспішали. Доручивши їх опіці Богородиці, я дав їм часточку артоса (хліб, що освячується на Пасху) і свяченої йорданської води й попросив, щоб син мого знайомого після приїзду до знахаря спожив артос і запив йорданською водою, а також щоб вони дорогою читали молитви. Благословивши їх на дорогу, я пішов додому.

Через декілька днів знайомий зателефонував і попросив зустрітись. І ось що розповів. Коли приїхали до ворожбита, то той навідріз відмовлявся прийняти їх. І лише зважаючи на наполегливі прохання, погодився, але тільки після заходу сонця і лише його самого, а сина, котрий спожив артос із йорданською водою, не захотів навіть бачити. Знайомому ж цей «цілитель» сказав, що він не може допомогти його синові, бо чув «голос», який сказав йому, що ця сім’я, мовляв, проклята і він накликав на себе велику біду. «Голос» повідомив «цілителю», що, допомагаючи моєму знайомому, він накличе на себе гнів «бога».

Хочеться запитати, що це за «бог», котрий боїться пасхального хліба і йорданської води. Подумаймо, чи не один і той самий «голос» спокусив Єву в раю і «допомагає» сучасним «цілителям». «...Не всякому духу вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, – пише апостол Йоан Богослов у Першому соборному посланні, – тому що багато лжепророків появились у світі». Дорога до здоров’я для душі й тіла лежить не через дім «цілителя», а через храм Божий. Дорога непроста, але вірна.

Волин. єпарх. відом.– 2010.– № 9 (70)