→Передруки →
ВІДЗНАЧАЄМО РІЗДВО
Архієпископ Михаїл і намісниця луцького монастиря Святителя Василія Великого ігуменя Анастасія про відзначення Народження Божого Сина
Архієпископ Михаїл:
З наближенням свята Різдва ми насамперед готуємося до найбільшої
духовної радості. Ми – ніби ангели біля цієї печери, біля цього вертепу,
де народився для нас Господь Ісус Христос. Звичайно, кожен нарід
по-своєму через роки, через століття, створивши свою традицію, зустрічає
Різдво. Так само і в нас, в Україні, люди з переживаннями й
переконаннями готувалися до цього свята. Ми знаємо багато різних звичаїв
зустрічі Різдва, знаємо багато обрядів, пов’язаних зі святом. Звичайно,
бувають і крайнощі забобонні, які Церква давно відкинула. Але
загальноприйнятим є те, що Різдво побожна людина починає зустрічати в
домі Божому за вечірнім Богослужінням. Сім’я іде до храму, починає
колядувати в храмі, з цією колядою повертається додому, де вже
приготовлено смачний стіл, де прибрано все в українській традиції.
Це не є такий строгий канон, якого ми повинні дотримуватись, але
загальноприйнято, що ставиться 12 різних страв, і це багатьох господинь
не лякає. Кожен ставить стільки, скільки може, залежно від можливостей.
Це наче подарунок самому Богові, з бажанням, щоби Він до нас у духовному
розумінні «прийшов на вечерю» як найцінніший Гість, Якого ми очікуємо.
Тому з цим пов’язана багата кутя, як ми її ще називаємо. За вечерею
співають разом тропар (молитовний вірш для співу на честь якого-небудь
свята або святого) Різдва: «Різдво
Твоє, Христе Боже наш, звістило світові світло розуму, в нім бо ті, що
зіркам служили, від зірки навчилися поклонятися Тобі, Сонцю правди, і
визнавати Тебе, що Ти є Схід з висоти. Господи, слава Тобі».
Потому батько чи хтось найстарший благословляє стіл, сідають і
вечеряють, співають колядок. За цим святковим столом, уявляючи, що їхній
дім є тим вертепом, у якому народився Ісус Христос, просять
благословення на наступаючий рік, щоб був урожай добрий, щоб були діти
здорові, щоб сім’я була здорова, щоби, якщо це в селі, й тварини були
здорові, щоб примножувалося багатство людей, щоб у достатку, не надто
турбуючись про земне, можна було більше думати про духовність.
– Що символізує кутя?
– Кутя це не лише саме зерно, це і зерно, і горіхи, і мед, і мак... Одним словом, багатство.
– Подекуди зберігається традиція після
Святої вечері залишати ложки на столі, залишати кутю, бо начебто мають
прийти душі померлих родичів. Наскільки грішно дотримуватися цих
традицій?
– Душі небіжчиків куті їсти не прийдуть. Прийдуть колядники, їх і
почастуйте. А за покійників ми теж думаємо, але лише з тої причини, що
Своїм приходом у світ Ісус Христос приніс нам викуплення від гріха,
прокляття і смерті. І тому й на Різдво, і на Пасху, і в будь-яких інших
випадках ми згадуємо наших покійних, бо вони не померлі. Адже Бог, як
сказано в Біблії, не є Бог мертвих, а Бог живих. Вони просто «тілом
уснули» до воскресіння. Вони завжди з нами, ми їх відчуваємо через свою
любов, через свою молитву.
– Що символізує на Різдво перша зоря? Чому саме з першою зорею сідають їсти? Перша зоря ж сходить, коли ще Службу не відправили.
– Перша зоря – це не власне зірка щось означає. Згідно зі східною
традицією, з першої зорі починається нова доба. І день на сході
рахується: зійшла зірка – наступає новий день. Як сказав Господь: «Був
вечір, був ранок – день перший»... Ще одне значення зірки – це те, що
волхви йшли за зорею і вона зупинилася над тим місцем, де народився Ісус
Христос. Отже, не дивимось на небо, коли зійшла зоря – і до столу, а
коли відправлено Вечірню – тоді до столу.
– А Різдвяна Літургія за правилами служиться саме опівночі?
– Є різні традиції. Є парафії, віряни, які хочуть, щоби Літургія
починалася служитися, коли й народився Ісус Христос, коли вже був пізній
вечір і були готелі всі зайняті, і не було де ночувати. Пресвята
Богородиця народила Ісуса Христа саме цієї пори. І тому деякі парафії
беруть собі за звичай звершувати Богослужіння нічне. Деякі звершують
Богослужіння о 6-й, о 10-й ранку на Різдво. Це не так важливо. Важливо,
Кому ми приурочуємо це Богослужіння, як ми до нього самі ставимося.
***
– Чим для Вас є Свят-вечір і Різдво?
Ігуменя Анастасія:
Як і для всіх, це дуже радісне і трепетне свято. Від самого ранку
останнього дня підготовки починається строгий піст, під час якого ми
себе в першу чергу налаштовуємо духовно до Різдва. Звичайно, ввечері, як
і скрізь, підемо на Вечірню, після Вечірні зберемося за столом. Це
вельми важливо для Святої вечері: зібратися дружнім колом – всі свої,
вся родина. І під час вечері – сімейна колядка. Мабуть, нема нічого
кращого після смачної куті, як оця колядка. Вона закріплює це свято
радістю, цією колядкою ми його зустрічаємо в себе вдома.
Взагалі наш монастир існує два роки, а повнодіючим він вважається з того
часу, коли відкрився монастирський храм – наш храм Великомучениці
Катерини. Оскільки це було торік, то цьогорічна Свята вечеря тут буде
другою, монахині будуть удруге сідати за стіл, разом колядувати, разом
радіти з народження Спаса. А якщо порівнювати, якою була вечеря колись,
до монастиря, в нас вдома, я не можу сказати, що є суттєві відмінності.
Вона була простою там, і тут буде простою, тільки інше коло. Там воно
було тілесне родинне, а тут вже духовне сімейне коло. Це по-своєму добре
і радісно.
Окрім куті, за традицією, буде узвар та ще за домашньою звичкою –
червоний борщ з вушками. А взагалі дуже сталих традицій, що має бути
суто 12 страв, – немає. Найперше правило – то простота, стриманість,
навіть трішечки убогість, але убогість щира.
Волин. єпарх. відом.– 2011.– № 1 (74)
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи