→Передруки →
ЦЕРКВА ЗГУРТОВУЄ МОЛОДЬ
Протоієрей Віталій СОБКО, Андрій ГНАТЮК
125 юнаків і дівчат майже з усіх регіонів України прибули на Козацькі Могили, що біля поля Берестецької битви, для участі в першому Всеукраїнському молодіжному православному таборі. На волинських історичних місцях молодь зібралася не тільки для глибшого ознайомлення з історією українського козацтва, а й для кращого пізнання своєї православної віри. Головним завданням табору організатори вважали воцерковлення сучасної молоді. Відбувався він з благословення Патріарха Філарета.
День розпочинався в таборі о 8-й годині. Після підйому – обов’язково руханка, від якої звільняли тільки кухарів. До речі, серед них був і професіонал, який служив у морфлоті. Працював і професійний лікар.
Жив табір за певним розпорядком. І хоч він не був військовим, правила тут – одні для всіх. Кожну справу таборяни розпочинали й закінчували молитвою. Пріоритетним було духовне виховання сучасної молоді. У таборі заборонялося курити, вживати алкоголь чи наркотики, нецензурно висловлюватись. А куратором цього заходу виступив голова Синодального управління у справах молоді ігумен Федір. Він зазначив, що метою проведення такого табору є згуртування молоді, обмін досвідом праці у своїх регіонах, а також духовне виховання молоді. У таких таборах кожен бачить, що він не один, що в нього є багато однодумців по всій Україні.
– Проводячи подібні заходи, – каже ігумен Федір, – ми знайомимо вірян з витоками православної культури, намагаємося більше привернути їх до віри, а в молоді сім’ї закласти зерно, яке б пізніше гідно проросло. Сюди приїхала молодь, яка розпочинає активне життя в церкві, тому цей табір їх тільки зміцнить.
Ієромонахові Маркові (Левківу), намісникові Жидичинського Миколаївського монастиря, який прибув читати лекції та проводити молитви, дуже сподобалося, що Церква активізувала роботу з молоддю і прагне організувати її для служіння Богові й наблизити до Нього. «Такі проекти, – переконаний о. Марко, – яскраво показують: молодь цілком гарно може відпочивати й без шкідливих звичок, може приязно й без лайки спілкуватися і, зрештою, Церква для молоді – не ворог».
Активно долучилися до організації табору й члени Молодіжного православного братства святого Миколи, князя Луцького. Разом із «колегами» з київського Братства святих Бориса й Гліба вони були немовби цементом, що скріплював усі ланки табірного співжиття. Луцький братчик Іван Марченко вважає, що для молоді така наука духовності й патріотизму – це серйозна альтернатива всім тим негативним проявам, які сьогодні згуртовують юнацтво в різноманітних згубних «тусовках». «Багатьом юнакам і дівчатам табір зламав певний стереотип, що, мовляв, у Церкві потрібно бути тільки старим, – стверджує Іван Марченко. – Вони відкрили для себе, що можна бути в Церкві молодим і віруючим. Що в ній можна мати багатьох вірних друзів. Що все це цікаво, корисно й комфортно».
Молитва й спілкування між таборянами відбувалися тільки українською мовою. І це не було бар’єром для молоді зі східних областей. Наталія Любченко, яка приїхала із Сум, де недавно заснувалося молодіжне православне братство, каже, що хотіла в цьому таборі відчути духовність, відчути те, заради чого і як треба жити, а особливо рада, що зовсім не відчула міжнаціональної чи міжконфесійної зневаги. Лучанин Володимир Вакін, нині співробітник управління у справах молоді УПЦ Київського Патріархату, задоволений тим, що з’явилась унікальна можливість для всієї православної молоді зібратися і жити однією християнською сім’єю. Марія Кирницька і Марина Кузьминська з Києва відзначили, що православній людині табір дав досвід бачення Бога поміж людьми, відчуття церковної громади і взаємопідтримки. А тернополянин Олег Гах вдячний Церкві за запровадження таких таборів, бо молодь перестає бути байдужою до релігійних питань.
За перебування в таборі кожен повинен був заплатити 30 гривень. Інформацію про його проведення розіслали по всіх єпархіальних газетах. До участі допускали тільки повнолітніх, хоча організатори обговорюють ідею проведення таких таборів для дітей віком 12-14 років. Сім’я Петра й Галини Кирищуків із Чернівців не побоялася взяти з собою зовсім маленьку дитину. Їх тут гарно прийняли і всі троє брали участь практично майже у всіх заходах.
– Ми просили Бога, щоб усе було гаразд, – згадує Галина. – Ми їхали сюди 12 годин автобусом. Трошки переживали за дівчинку, адже відстань немала, та дісталися добре. І прийняли нас тут дуже гарно.
Протягом дня в таборі священики проводили короткі молебні, читали лекції, а ввечері ходили на Богослужіння в монастир на Козацьких Могилах. Студенти проводили інтелектуальні й спортивні ігри. За гарної днини купалися в Стиру. Також був похід до козацьких хрестів, де поховані полеглі воїни, щоби відслужити там панахиду. А ввечері – ватра з піснями, коли обмінювалися враженнями й підбивали підсумки прожитого дня.
Волин. єпарх. відом.– 2005.– № 8 (9)
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи