Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Побудова Ноєм ковчега

«Ной же придбав благодать перед очима Господа [Бога]. Ось житіє Ноя: Ной був чоловіком праведним і непорочним у роді своєму; Ной ходив перед Богом. Ной породив трьох синів: Сима, Хама і Яфета. Але земля розбестилася перед лицем Божим, і наповнилася земля злодіяннями. І споглянув [Господь] Бог на землю, і ось, вона розбещена, тому що всяка плоть спотворила шлях свій на землі. І сказав [Господь] Бог Ною: кінець усякій плоті прийшов перед лицем Моїм, тому що земля наповнилася від них злодіяннями; і ось, Я знищу їх з землі. Зроби собі ковчег з дерева гофер; відділення зроби в ковчезі й обсмоли його смолою усередині і ззовні. І зроби його так: довжина ковчега триста ліктів; ширина його п’ятдесят ліктів, а висота його тридцять ліктів. І зроби отвір у ковчезі, і в лікоть зведи його вгорі, і двері в ковчег зроби з боку його; влаштуй у ньому нижнє, друге і третє [житло]. І ось, Я наведу на землю потоп водний, щоб винищити всяку плоть, у якій є дух життя, під небесами; усе, що є на землі, позбудеться життя. Але з тобою Я укладу завіт Мій, і ввійдеш у ковчег ти, і сини твої, і дружина твоя, і дружини синів твоїх з тобою. Введи також у ковчег [з усякої худоби, і з усіх плазунів, і] з усіх тварин, і від усякої плоті по парі, щоб вони залишилися з тобою живими; чоловічої статі і жіночої нехай вони будуть. З [усіх] птахів за родом їх, і з [усієї] худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, з усіх по парі ввійдуть до тебе, щоб залишилися живими [з тобою, чоловічої статі і жіночої]. Ти ж візьми собі всякої їжі, яку споживають, і збери до себе; і буде вона для тебе і для них споживою. І зробив Ной усе: як повелів йому [Господь] Бог, так він і зробив» (Бут. 6:8–22).

«Ной же придбав благодать перед очима Господа [Бога]»…

Фраза аналогічна раніше сказаній про Єноха – «і угодив Єнох Богу» – і має відповідні паралелі в інших місцях Біблії (Лк. 1: 30; Діян. 7: 46).

«Ной був чоловіком праведним і непорочним у роді своєму»…

Ной «ходив перед Богом», тобто був морально чистим і цілісним, виділявся із середовища своїх порочних сучасників.

«Ной породив трьох синів: Сима, Хама і Яфета. Але земля розбестилася перед лицем Божим, і наповнилася земля злодіяннями. І споглянув [Господь] Бог на землю, і ось, вона розбещена, тому що всяка плоть спотворила шлях свій на землі. І сказав [Господь] Бог Ною: кінець усякій плоті прийшов перед лицем Моїм, тому що земля наповнилася від них злодіяннями; і ось, Я знищу їх з землі».

Чотири вірші цього розділу – майже буквальне повторення вищесказаного (5:32; 6: 5–7). Але це нікого не повинно бентежити: оскільки в 9 стихові цієї глави, як ми відзначили, почалася нова історія – історія Ноя і потопу, яка спочатку складала особливу і незалежну розповідь, тож таке повторення більш ніж природне; і дивовижний збіг у змісті є лише новим доказом істинності самих подій, які служили предметом розглянутих оповідань.

«…Кінець усякій плоті прийшов перед лицем Моїм…».

Багато коментаторів не без підстави припускають, що тут ідеться про кінець того стодвадцятирічного періоду, який був призначений Богом для покаяння людей і протягом якого Він очікував їхнього виправлення (1 Пет. 3:19–20; 2 Пет. 3:9–15).

«Зроби собі ковчег з дерева гофер; відділення зроби в ковчезі й обсмоли його смолою усередині і ззовні».

У єврейському тексті цей «ковчег» позначений терміном теба, який ще раз згадується в Біблії щодо того кошика, в якому врятувався Мойсей (Вих. 2:5). Але неправильно думати, що і ковчег Ноя, який був колосальних розмірів, являє собою тип подібної примітивної споруди. Саме дерево «гофер», з якого був побудований ковчег, належить до породи легких смолистих дерев (Вих. 27:1; 30:1;). У побудові дерев’яного ковчега, де первісний світ в особі своїх представників уникнув загибелі від водної стихії, отці Церкви вбачають символічну вказівку на хресне древо і воду хрещення, шляхом яких новозавітне людство знаходить своє спасіння.

«…Відділення зроби в ковчезі…». Буквально з єврейської – «гнізда» або «клітки», очевидно, для птахів і звірів, яких, за божественним велінням, Ной повинен був помістити в ковчезі.

«І зроби його так: довжина ковчега триста ліктів; ширина його п’ятдесят ліктів, а висота його тридцять ліктів». Точного уявлення про величину і місткість ковчега на підставі цих свідчень ми все ж отримати не можемо, головним чином тому, що лікоть як міра довжини була недостатньо стійкою величиною, розміри його допускали сильні коливання, як це видно із самого Священного Писання (Чис. 35:4–5; 3 Цар. 7:15; 2 Пет. 3:15; Єз. 40:5, 43:13).

«І зроби отвір у ковчезі, і в лікоть зведи його вгорі, і двері в ковчег зроби з боку його; влаштуй у ньому нижнє, друге і третє [житло]».

Деталі споруди ковчега ще більше переконують нас у тому, що він аж ніяк не був схожий на наші сучасні кораблі, а швидше нагадував велику скриню, або ящик, або величезний плавучий будинок, який мав майже плоский дах і освітлювався єдиним, більш-менш значним вікном нагорі.

«І ось, Я наведу на землю потоп водний, щоб винищити всяку плоть, у якій є дух життя, під небесами; усе, що є на землі, позбудеться життя». Цими словами вперше виразно називається засіб або знаряддя божественного покарання над первісним, розбещеним світом, яким був всесвітній потоп (Іс. 54:9). Оскільки вся земля наповнилася беззаконнями тих, що живуть на ній, то гинуть на ній усі винуватці її осквернення. Проте, не можна вважати цей всесвітній потоп чимось подібним до особистої помсти з боку Бога людині: він був необхідним наслідком духовної смерті морально впалого людства. Людство це було винятковою «плоттю», яке ніби назавжди втратило душу і являло труп, що розкладається, подальше збереження якого було б не тільки даремним, але й шкідливим для духовно-моральної атмосфери світу. І ось перший світ гине в хвилях потопу, щоб омити лежачу на ньому скверну і почати жити на нових, відроджених началах.

«Але з тобою Я укладу завіт Мій, і ввійдеш у ковчег ти, і сини твої, і дружина твоя, і дружини синів твоїх з тобою».

Союз Бога з людиною тут уперше названо спеціальним терміном «завіт». Підтверджуючи існування цього завіту, що був укладений Богом ще в обітниці про сім’я жінки (Бут. 3:15), Господь тим ясно свідчить, що хоча Він і знищує майже все людство, але не розриває Своїх вічних завітів (Сир. 17:10); загине тільки зле сім’я змія, а нащадок жінки в особі Ноя буде торжествувати (Прем. 10:4).

«І ввійдеш у ковчег ти, і сини твої, і дружина твоя, і дружини синів твоїх з тобою». Ось повний перелік членів Ноєвої сім’ї, які тільки і врятувалися від потопу, як підтверджує це й апостол Петро (1 Пет. 3:20; 2 Пет. 3:6).

«Введи також у ковчег [з усякої худоби, і з усіх плазунів, і] з усіх тварин, і від усякої плоті по парі, щоб вони залишилися з тобою живими; чоловічої статі і жіночої нехай вони будуть. З [усіх] птахів за родом їх, і з [усієї] худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, з усіх по парі ввійдуть до тебе, щоб залишилися живими [з тобою, чоловічої статі і жіночої]».

Для збереження і подальшого відродження також тваринного життя Бог велить Ною взяти з собою в ковчег по одній парі кожного з головних родів їх. Ґрунтуючись на словах 20 вірша, можна думати, що тварини ці, гнані інстинктом самозбереження, самі підходили до ковчега і шукали в ньому порятунку, що значно полегшувало завдання Ноя. Як же могла поміститися така кількість тварин в одному ковчезі? По-перше, Ной для економії місця міг вибирати тільки наймолодших тварин, а по-друге, і число основних родових груп, сформованих до епохи потопу, не було ще настільки велике.

«Ти ж візьми собі всякої їжі, яку споживають, і збери до себе; і буде вона для тебе і для них споживою. І зробив Ной усе: як повелів йому [Господь] Бог, так він і зробив».

«І зробив Ной усе … так він і зробив». У цих словах дано найкращу похвалу Ноєві, як з’ясовує це й апостол Павло: «Вiрою Hой, дiставши одкровення про те, що було ще невидиме, побожно приготував ковчег для врятування свого дому; нею осудив вiн увесь свiт i зробився спадкоємцем праведності через вiру» (Євр. 11:7).

Побудова ковчега була, однак, для Ноя глибоким випробуванням його віри в Бога.

Не розумієте деяких місць у Святому Письмі? Бажаєте ґрунтовних пояснень окремих цитат із Біблії?
Звертайтесь до редакції: 43025 Луцьк, Градний узвіз, 1; (0332) 72-21-82; hazeta.vyev@gmail.com