Пасхальне послання митрополита Луцького і Волинського Михаїла
Сьогодні православний світ святкує великий день Воскресіння Христового – як запоруку перемоги правди і світла, торжества життя над темними силами пекла і зла.
Минуло двадцять століть з того часу як воскресіння Христове осяяло світ. Відтоді ця благодатна вістка миру й любові передається з уст в уста, від покоління до покоління. Вона дійшла й до нас, і ніщо не може похитнути впевненість у ній, вона – скарб кожного християнина.
Радістю наповнює нас ця хвилююча новина, яку найперше від ангела почули жінки-мироносиці, прийшовши за юдейським звичаєм помазати миром тіло померлого Ісуса. «Підіть швидше, скажіть ученикам Його, що Він воскрес із мертвих…» І від печери гробу Господнього рушили вони у світ, аби з кожним поділитися цією ангельською звісткою.
Воскресіння Христове – найвеличніше торжество Церкви Христової, тому воно відзначається з особливою урочистістю і святістю. Воно є найсильнішим свідченням Божества Ісуса Христа, істинності Його вчення, спасенності Його смерті та величі Його благодатних дарів. Якщо Христос воістину воскрес із мертвих, то це означає, що Він – Син Божий, істинний Бог наш і Спаситель. Значить, у Нього треба вірувати, покладати на Нього всі надії, любити Його всім серцем. Якщо Христос воістину воскрес, то це означає, що наша християнська віра – істинна і свята. Значить, і всі Його слова, все Його вчення і всі Його заповіді також істинні й незмінні. Нам залишається без усякого сумніву завжди перебувати у цій вірі, впевнено іти шляхом спасіння в цьому житті.
Ми повинні безмежно дякувати Богові за те, що Він Своїм воскресінням із мертвих утверджує в нас віру в наше безсмертя і в майбутнє воскресіння. Якщо нам відомо, що і після смертібудемо жити, а в призначений Богом час воскреснемо, то повинні скласти правдивий погляд на наше життя і призначення. Якщо людина безсмертна і свого часу її померле тіло воскресне, тоді для кожного з нас стає зрозумілою мета нашого земного життя: воно є підготовкою до життя вічного. Надія на Бога, на Його любов, на Божу правду, на вічне життя дає нам благодатну силу перемагати всі труднощі, всі страждання – постійних супутників кожної людини.
Нині, радіючи і прославляючи воскреслого Спасителя, серцем і душею наближаємось до Нього. Із жінками-мироносицями низько вклонімось Йому (Мф. 28:9). Разом з Іоаном Богословом щиро вірмо Йому (Ін. 20:15). Складаючи молитви воскреслому Христові, благаймо Його, щоб Він послав усьому людству і нашій нації духовне оновлення, дарував Свою силу творити добро і благословив усіх нас Своїм миром. Щоб ті, від яких залежить наше майбутнє і майбутнє наших дітей, були перейняті духом Христової любові та дбали не лише про свій добробут, але про Україну, її громадян. Нехай злагода і спокій запанують у наших християнських сім’ях і родинах.
Для людини найтяжчою і найстрашнішою є смерть, тому що обриває всі почуття і думки, закінчує всі труди і турботи – все, чим вона живе. Люди помирають не тому, що життя для них стає тяжким, а тому, що через гріх першої людини, Адама, смерть увійшла в їхню природу. Людина не хоче помирати навіть тоді, коли важко хворіє і через старість стає непрацездатною. Чому вона не хоче помирати? Тому що її природа створена Богом для життя вічного. Воскресіння Христове дає нам тверду надію: смерть не припиняє життя людського духу, вона переносить душу в те буття, яке не має кінця.
Окрім звичайних труднощів і клопотів, що супроводжують кожного з нас на життєвій стезі, Господь попускає і важкі випробування всьому народові. Ось уже більше року наша країна потерпає від тероризму сепаратистів і агресії з боку Росії. Це наступ не лише військовими засобами: проти України ведеться також інформаційна війна, щоб викликати розчарування народу, посіяти зневіру, падіння патріотизму та національного духу серед українців. Це чиниться не лише пропагандистськими ЗМІ сусідньої держави, але й з мовчазної згоди Московської Патріархії та її структури, що іменує себе Українською Православною Церквою.
Господь Ісус Христос у цей складний для Вітчизни час нехай береже нас у єдності й любові, благословить миром весь український народ. А щоб так сталося, всім нам треба більше молитися, особливо у ці Великодні свята, коли Син Божий Своїм воскресінням засвідчив перемогу добра над злом, правди над неправдою. Крім Всевишнього, нема на кого надіятись, і сьогодні ми звертаємось: Господи, дай нам мир і щасливу долю! І я вірю, що все в нашій державі стане добре, буде мирне небо і будемо тут усі щасливо жити.
Дорогі брати і сестри! Від усієї душі вітаю вас із Воскресінням Христовим. Зичу всім міцного здоров’я, сімейного щастя. Щиро поздоровляю очільників Волинської обласної державної адміністрації, обласної ради, луцького міського голову, голів районних державних адміністрацій, міських, селищних і сільських рад зі святом Пасхи Христової. Молитовно бажаюблагословення Творця, мудрості й терпіння у служінні Богу і нашому людові.
Спаситель у цей важкий час відстоюванні цілісності й незалежності нашої Батьківщини нехай береже і благословить нас у мирі, єдності та християнській любові, пошле народові добробут, а Українській Православній Церкві – єдність.Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з усіма вами!
З ласки Божої
+Михаїл, митрополит Луцький і Волинський
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.