Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Не будьмо пустоцвітами

Проповідь митрополита Луцького і Волинського Михаїла, виголошена 8 червня, у День Святої Трійці, П’ятдесятницю, в кафедральному соборі Святої Трійці на завершення Божественної Літургії

Во ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Слава Ісусу Христу!

Улюблені браття і сестри, поздоровляю вас із Днем Святої Трійці, нашим престольним празником. Зі святом всіх поздоровляю!

Ми вшановуємо день народження Церкви, ми вшановуємо день відродження нас і народження нас для життя вічного. І тому День Святої Трійці – це і є день нашого народження. Уявивімо собі, що не було б цього дня, – що б чекало людство, що б чекало нас? Я впевнений, що нас би не було. І людство зникло б як таке, бо без відродження, без дії Святого Духа не можливе життя. Життя в своїй суті й життя майбутнє.

Тому для нас це не просто День Святої Трійці, день згадування про Святу Трійцю, згадування про Святого Духа. Треба згадувати про саме життя, про його появу. Ми в світ приходимо не від того, що відбулася фізична дія у стосунках людей. Не від того появляється людина, а від того, що Бог визначить їй прийти на світ, а потім – інші обставини народження і прихід її в цей світ. Спочатку є воля Божа і дія благодаті Святого Духа. Згадайте, як зачала Пресвята Богородиця. Не знаючи мужа! І Господь говорить Їй: «Дух Святий зійде на Тебе і сила Вишнього осінить Тебе». Тобто воля Божа. Не сама дія, а воля Божа, а потім дія.

Ось такі ми: нічого не можем добавити до свого організму, ні виростити його, ні зменшити. Він сам по собі розвивається. Як і приходимо в світ не від свого бажання, а від промислу Божого. Так і організм росте, змінюється – також по волі Божій, по дії благодаті Святого Духа. Цієї благодаті, яка «немічне оздоровлює і нестачу доповнює». І, власне, ця зміна, чи приклад цієї зміни є слова, коли висвячують на священнослужителя. Ви чуєте завжди, архієрей читає молитву: «Божественна благодать пророчествує…» Тобто що відбувається? Змінює. Змінює оцю звичайну людину вже на вибраного і покликаного, якому дається сила для дії, для звершення таїнств.

Тому для нас сьогодні це свято престольне чи щось особливе? І перше, і друге. І свято престольне, і найбільше щось, особливе. А що особливе? Розкрита наша душа, яка наповнюється благодаттю Святого Духа. І ми змінюємось. А коли людина наповнилась благодаттю Святого Духа, вона змінюється. Як приклад: іншими ж виходите з храму? Іншими. І станом душі, і поведінкою, і думками – іншими виходимо з цього храму. Тому, що на нас діє благодать Святого Духа. І навіть якщо ти не молився в храмі, піддався спокусі, не перебував постійно в молитві, то благодать Святого Духа, немовби дощ, «падає і на грішних, і на праведних». Ось так благодать Святого Духа по молитвах однієї людини осідає на всіх: хто сильніше молився і хто слабше молився.

Тому і линемо до храму. Бо інколи звучать слова: «Я й вдома помолюсь». А чи почує тебе Бог? І чи помолишся? Чи будеш мати таку можливість? І чи збереш всю свою енергію, всю свою увагу? Бо скільки тебе буде відволікати. Тому ти можеш думати, що молився, але і не молився, і молитва твоя не почута. А в храмі обов’язково отримаєш благодатні дари. Тому, що навіть як уявити, що ти не молився в той момент, не весь час, то хтось поряд з тобою молився сильніше, був бадьоріший, і благодатні дари спочили на всіх.

Тому і сьогодні ми відкриваємо своє серце, відкриваємо свою душу для прийняття дарів Святого Духа. Тому, що Дух Святий не лише в день п’ятдесятий на апостолів зійшов. Він постійно діє в нас, постійно на нас сходить, а видимо, відчутно – в таїнствах, у яких ми беремо участь: Сповіді, Причасті, Вінчанні й усіх інших, які встановлено. Але і постійно сходить на людину, коли вона готова прийняти. Готова прийняти – отримає. Але ізобильно ці дари даються сьогодні, в день п’ятдесятий, особливо в день престольного свята.

Тому я бажаю і розказую це для того, щоб ми розумом сприйняли це і відкрили свою душу, душею сприйняли. Щоб прихід наш до храму Божого був плідним, ми щось тут узяли корисне для себе, взяли благодатні дари Святого Духа. І не вийшли пустими з цього храму. Бо і дерево цвіте, але є пустоцвіт, а є плодоносне дерево. І те в цвіту, і те в цвіту. Але одне приносить плоди, друге не приносить. Одне господар зрубує, якщо воно весь час пустоцвітить. Ось так і ми, приходячи в храм, повинні бути, як плодоносні дерева. Завжди всотувати в себе благодатні дари, які тут приймаються.

А «Дух дихає, де хоче». Де Він відчуває, що Його готові прийняти, тут Він і спочиває, на цих віруючих людях. Тому в день п’ятдесятий, в день сьогоднішній я бажаю вам оцієї зміни, готовності та праці над собою, щоб прийняти благодатні дари. Хай вони вас укріплять, змінять, оздоровлять, дають вам сміливість і бажання жити. Основне, згадайте апостолів, їхню поведінку, коли вони прийняли дари: відсутність страху, бажання проповідувати, тобто бажання жити. Ось і я вам бажаю отримати дари, які змінять вас. Щоб ви нікого і нічого крім Бога не боялися і бажали жити кожен день, змістовно і наповнено. І не тільки не знали стану, але й не чули слова «депресія». Тільки бажання жити! Тільки бажання повноцінно, глибоко жити!

Тому закликаю на всіх вас Боже благословення. Хай благодатні дари Святого Духа сьогодні спочинуть на всіх вас, а Дух Святий «наставить вас на всяку правду».

Слава Ісусу Христу!