Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Слово «канон», що попервах у греків означало мірильну палицю – щось на зразок нашого дерев’яного метра, згодом набуло нових значень. Одне з них – особливий піснеспів установленої форми, змістом якого є пояснення та прославлення священної особи чи події.

Канони писали багато церковних літераторів, та найславетніший із них – святитель Андрій, архієпископ Критський, який жив у VII–VIII століттях. Його перу належить Великий покаянний канон, що служиться відповідними днями Великого посту: в першу седмицю – частинами, у п’яту – повністю, коли також читається житіє преподобної Марії Єгипетської.

Великий канон так іменується і за обсягом (бо містить 250 тропарів – коротких піснеспівів, тимчасом як інші – зо тридцять), і змістом (бо автор вибрав для нього найвизначніші уривки зі Старого й Нового Заповітів), і висотою думки, і силою її висловлення...

У столичному видавництві «Ярославів вал» щойно вийшла нова книга Івана Корсака – знаного волинського літератора, газетяра і громадського діяча – «Капелан армії УНР». Презентація видання у Луцьку відбулася 14 вересня.

Капелан – це священик, який несе служіння у лікарні, навчальному закладі, в’язниці, війську. Отець Павло Пащевський, про якого йде оповідь, був військовим капеланом. Він із тієї унікальної генерації української інтелігенції, перед якою письменники, журналісти, історики ще у великому боргу.

Головний герой роману провів цікаве й бурхливе життя, віддане нашому народові й нашій Церкві. Працював у Департаменті віросповідань Міністерства внутрішніх справ Української Народної Республіки, у героїчному Першому зимовому поході, поневірявся в таборах міжвоєнної Польщі, і за поляків, і за німців, і за совєтів не припиняв свого служіння. Окрім цієї буремної постаті, у книзі фігурує чимало інших яскравих персонажів – щирих друзів українства та затятих ворогів, героїв та зрадників...

18 березня 2009 р.

Сьогодні архієпископ Луцький і Волинський Михаїл під час чергової прес-конференції у нижньому храмі кафедрального собору Святої Трійці представив нову, особливу книгу видавничого відділу «Ключі» нашої єпархії «Пасії. Страсний хресний хід». Видання містить чинопослідування (повний виклад) двох православних богослужінь Великого посту – Пасій та Страсного хресного ходу.

Владика Михаїл і завідувачка «Ключів» Юлія Спіріна розповіли представникам ЗМІ, що Пасії – це служба, присвячена передсмертним стражданням Христа, яку в XVII ст. впорядкував святитель Петро Могила. Друга відправа – Страсний хресний хід – новостворене богослужіння, дещо подібне на так звану Хресну дорогу, що її відправляють у Католицькій Церкві. У різних варіантах цю службу звершують і в багатьох православних парафіях, однак у нас до сьогодні вона не була усталена. Тому архієпископ Михаїл благословив роботу групи упорядників, які опрацювали різноманітні тексти за прикладом св. Петра Могили...

8 жовтня 2008 р.

Вийшла друком нова книжка публіциста Івана Корсака «Таємниця святого Арсенія». Волинянина – про волинянина. Бо мученик Арсеній (Мацієвич) родом із Володимира (народився 1697 р.). Вихованець Києво-Могилянської академії, він був просвітником Сибіру, митрополитом Ростовським, видним проповідником свого часу і чи не єдиним із архієреїв, який твердо і непоступливо боронив права Церкви проти утисків самодержавства. У ганебний синодальний період історії РПЦ, коли главою Російського Православ’я вважалася світська особа – монарх, він не побажав присягтися імператриці Єлизаветі як главі Церкви. Коли імператриця Катерина Друга вирішила довершити залежність Церкви від світської влади конфіскацією церковних маєтностей, Арсеній, знов-таки єдиний з усіх єпископів, повстав проти цього.

Його судили, уперше – позбавивши архієрейського сану, удруге – позбавивши чернецтва. Під іменем Андрій Враль утримували в замурованій камері Равельської тюрми.

Але ще за життя й по смерті побожний люд шанував його як святого, тож канонізація нашого земляка була справою часу. Не так давно і УПЦ КП, і РПЦ проголосили Арсенія (Мацієвича) святим...