Система Orphus

Сайт нашої Церкви

Сайти нашої єпархії

Наші банери

  • Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату
    Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату

Лічильники

img Новини Архів новин

Ось так готуймося до Різдва

Проповідь митрополита Луцького і Волинського Михаїла, виголошена 21 грудня, в неділю 28-му після П’ятдесятниці, на завершення Божественної Літургії в кафедральному соборі Святої Трійці

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Слава Ісусу Христу!

Улюблені браття і сестри, я поздоровляю усіх вас із воскресним днем, а причасників – із прийняттям Святих Христових Таїн.

Нещодавно ми з вами відзначали празник святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця. Празник, який у наших думках завжди ототожнюється із добром і милосердям, на яке ми очікуєм незалежно від віку. Тому, що кожен у думці своїй має щось добре, і щось приємне повинно відбутися в його житті, в країні, і це очікування дійсно велике, бо йде з глибини душі. Тому, що виходить із милосердя, від співчутливості, розуміння.

Господь говорить: «Милості хочу, а не жертви». Старозавітний закон говорив про жертвоприношення на відпущення гріхів. Тодішній закон говорив: «око за око, зуб за зуб», ось така правда. А новозавітний закон, який дарує для нас Ісус Христос, говорить про любов, говорить про милосердя, про співстраждання, тобто говорить про зміну. Зміну нашого бачення, зміну наших відчуттів. Відчуття правди – це не «зуб за зуб», відчуття правди – це перемога любові. Відчуття правди і справедливості – це відчуття життя в законі Христовому.

Важко іноді людям перелаштувати себе на такий лад, легше відплатити злом за зло: ти мене вдарив і я тебе вдарю... А ось отримавши по лівій щоці, підставити праву – так важко. Здається, потураєш злу. Але це новий закон, до якого треба духовно і душевно дорости, який сприйняти треба. Новий закон набагато сильніший, набагато справедливіший – це закон любові. Перемогти зло можна тільки любов'ю!

Інколи кажуть: а як же вороги? Щодо ворогів є такий філософський вислів, ми його вже повторювали колись: ненавидьте ворогів Божих, боріться з ворогами Вітчизни, але любіть ворогів своїх. Чому треба любити своїх ворогів? Людина по своїй суті, по своїй природі є джерелом добра, тому що створена за образом і подобою Божою... Але через гріхопадіння наших прабатьків стала схильною до гріха і робить прикрі вчинки, тому що піддається спокусі диявола. І ось, щоб диявола відігнати від людини, що треба робити? Молитись за неї і любити її! Тоді диявол відступить від цієї людини і вона залишиться джерелом добра, і не буде робити прикрості. Ось чому треба молитися за ворогів. Ворогів не в великому значенні, а в простому, життєвому. Людина, з якою в тебе є проблеми: це може бути і питущий чоловік, це може бути недобрий сусід, недобрий співробітник – будь-хто, людина, яка робить тобі прикрість. Як її перемогти? А особливо коли ти її не знаєш, цієї людини.

Ось один із таких прикладів: коли не знаєш, хто твої вороги, подай записку за всіх, про кого ти міг би подумати, і він перший проявиться. Перший, хто до тебе подзвонив, той свідомо чи несвідомо робив тобі прикрість. Це не для з’ясування стосунків, а просто, щоб ви знали. Але ця ж людина, яка подзвонила, вона в душі своїй кається, бо хоче миру. Чому? Перемагає любов, перемагає молитва і настає мир, і настає порозуміння у вашому спілкуванні. А відігнав ти диявола молитвою і любов'ю, яка була на серці твоєму, з бажанням простити.

Це один із важливих факторів – простити. Якщо ви не зможете простити, іншими засобами не переможете цю людину. Полюбити і простити! Або такий вислів є: простити і зрозуміти, простити і полюбити. Ось такими засобами можемо знайти мир, згоду і порозуміння між собою, і такими засобами можемо перемогти диявола, який бере в свої обійми грішника, який з розпростертими руками йде до нього, тобто робить погані справи. Руки протягуються, щоб зробити погану справу. Але своєю молитвою і своєю любов'ю ми перемагаємо його і людину повертаєм у первинний стан – стан уподібнення Божого.

Ось цей приклад, який ми наводимо, був життєвим кредо святителя Миколая: проявляв милосердя, любив людей. А проявляючи милосердя і люблячи людей, людина не просто стає добрішою, вона стає чистою – чистою і думками, і серцем своїм. А якщо стає чистою серцем, то бачить Бога, а якщо бачить Бога, тоді немає в неї спокуси до гріха. Тому, що Бог перед нею. А якщо Бог перед тобою, ти вже віддаляєшся від зла, ти вже не робиш це зло, не робиш поганих вчинків. Ось такими засобами очищаємо свою душу, очищаємо свій розум.

І це потрібно робити, тому що ідем до великого свята – до свята Різдва Христового, яке наближається дуже швидко. Але які, за словами колядки, дари принесем до народженого Ісуса Христа? Наш найбільший дар – це чисте серце, і чиста душа, і світлий розум. Через отакі приклади: через примирення, через перемогу над самим собою, перемогу над своїм гріховним началом, яке всередині нас. Спотворена природа від Адама. Але повернути її в стан оригіналу – наше завдання. Повернути в стан святості.

На недавній телепередачі запитали: чи є святі сьогодні? Я вам можу сказати: є святі, і вони серед нас! Є люди святі, їх не видно, і Господь їх відкриє пізніше. А чому так? Щоб вони сьогодні не впали, коли на них будуть усі погляди. Людина немічна і може згрішити, і ми їх позбавимо цього подвигу святості, а разом з тим створимо собі кумира, бо будемо бігати за ними. Тому Господь їх не відкриває, але чує їхні молитви, бачить їхні подвиги, а пізніше відкриє їх нам для наслідування. І хто це? Можливо, й тут, у храмі, можливо, один, можливо – десять. Я не знаю, але вірю і впевнений, що святі – серед нас. І це не високопарні слова. Ви дивіться історію життя Церкви: ми думали, що святі – це тільки третє століття, четверте століття там, апостоли... Але Церква причислила до лику святих і тих, хто недавно жив, у ХХ столітті. Наприклад, Амфілохій Почаєвський. Старші, можливо, ще деякі  ходили до нього за підтримкою і молитвою. Є такі, які його пам’ятали, він же наш сучасник, причислений до лику святих. Церква його прославила як святого життя людину.

Це що означає? Це означає, що в усі часи людина може досягнути святості. У всі часи людина може перемогти зло, може перемогти диявола. У всі часи найбільший грішник може стати святим. Тобто все можна. Як каже апостол Павел: «Я можу все во укріпляючому мене Господі». І тому не треба опускати руки, яка б ситуація життєва в тебе не була. Думаєш – безвихідь, і все, кінець, і все, останній грішник. Треба вірити, що ти є образ Божий, і що добра в тебе більше, ніж зла, і добро, яке є в тобі, переможе зло за твоєї згоди і допомоги Божої. І ти зможеш перемогти все, що б не було в твоєму житті. Переможеш! Потрібно бажання, наполегливість і праця, яку ти повинен докласти щодо самого себе. І якщо попрацюєш над самим собою, ось і буде твоя душа чиста, розум твій світлий і життя буде твоє святе. І це буде твій найбільший дар, який можеш принести до вертепу, – твою душу і твоє серце. Ось що Богові потрібно. «Сину, дай мені серце своє», тобто покажи, чого ти досягнув у житті, а на це потрібна праця і допомога Божа. Самі нічого не зробим, але з Богом зможемо.

Тому я бажаю вам у ті подальші дні щирого покаяння, очистити свою душу, добрих справ, побідних [за прикладом] святителя Миколая, добрих справ щодо ближніх, щодо нашої неньки України. І хай ще і ще розум ваш загляне у вашу душу і дасть можливість розвинутись тій любові, яка є у вас. Тому, що в кожного є любов, тому, що «Бог є любов», а ми – образ Божий. Дайте розвинутися отій любові – і буде усмішка на устах, радість на серці вашому і Різдво у вас буде дійсно велике свято, а не просто гарні убранства. Тому хай Господь вам допомагає в щирому покаянні й добрій праці, а ще є час достойно підготуватися до зустрічі Різдва Христового.

Бог усім на поміч! Закликаю на всіх Боже благословення.

Слава Ісусу Христу!

23 грудня 2014 р. Версія для друку
Аудіо

Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).

Скопіювати файл

Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).

Скопіювати файл

25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.

Скопіювати файл

Усі аудіо