Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Сьогодні в Луцьку відбувся загальноміський Страсний хресний хід. Процесія пройшла від Замкового чоловічого монастиря Архангелів вулицями Кафедральною, Братковського, Лесі Українки до кафедрального собору Святої Трійці з 12-ма зупинками (стояннями), що відображають останні події в земному житті Христа.

Щороку у Страсну п’ятницю в обласному центрі проводять таку ходу. Але цьогоріч архієпископ Луцький і Волинський Михаїл не тільки ніс великого хреста, символічно повторюючи страждальну дорогу Спасителя. Архієрей ішов ще й із невеличким хрестом-ковчежцем, де вміщено частинки мощей невідомих святих і, найголовніше, дрібну частку того животворчого древа, на якому було розп’ято Месію. Цю велику святиню передав нашій Церкві благодійник, який попросив не зазначати його ім’я.

Зі Святого Передання про хрест Господній відомо, що за дорученням рівноапостольного царя Константина та стараннями його благочестивої матері рівноапостольної Єлени в Єрусалимі, на Голгофі, у IV ст. було віднайдено три хрести. Коли їх прикладали до померлого, змогли визначити, на якому саме розп’яли Ісуса: від одного з них покійник ожив, тобто той хрест дав життя, і його назвали животворчим. Відтоді святиня маленькими частинками розійшлася по всьому світу.

Із владикою Михаїлом співслужили канцелер протоієрей Микола Цап, декан протоієрей Микола Нецькар, ректор Волинської духовної семінарії (ВДС) протоієрей Ігор Швець, старший капелан єпархії протоієрей Олександр Безкоровайний, духовенство Троїцького собору, луцького міського деканату, капелани обласного центру. Також взяли участь ченці й черниці місцевих монастирів, викладачі й вихованці ВДС, мешканці міста.

На завершення страсного хресного ходу в соборі владика виголосив проповідь, акцентуючи на тому, що жертва, яку Господь здійснив заради нашого спасіння – то ціна нашого викуплення від гріхів, нашого народження, приходу у світ. Тому Бога ми повинні любити більше, ніж самих себе, більше, навіть, ніж своїх дітей. Бо написано: «Хто любить батька свого чи матір свою, той недостойний мене» (Мф. 10:37). «А як часто батьківська любов є сліпою щодо дітей. Даючи їм все необхідне для життя, ми забуваємо про одне, найголовніше: не даємо знання духовного, того, що веде людину до справжнього щастя», – зазначив високопреосвященний.

Архіпастир закликав постійно пам’ятати про страждання Христа, які Він переніс заради любові до нас, постійно роздумувати над цією жертвою, не тільки у Велику п’ятницю.