Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

10 травня 2006 р.

Волинська єпархія Київського Патріархату відзначає 40-річчя єпископа Луцького і Волинського Михаїла. З нагоди ювілею у кафедральному соборі Святої Трійці в Луцьку відправили святкову Божественну Літургію, під час якої молилися 6 архієреїв, близько 230 священнослужителів, представники влади, громадськості, багато вірян. В академічному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка відбулася урочиста академія, де преосвященного вітали ієрархи сусідніх єпархій, духовні лідери християнських спільнот, що входять до складу Волинської Ради Церков, обласні очільники, керівники державних установ і приватних підприємств, представники закладів освіти, науки, медицини, громадських і благодійних організацій, а також найкращі творчі колективи Луцька.

Два роки тому після упокоєння митрополита Якова владика очолив Волинську кафедру. За цей час вона зазнала багатьох змін. Сьогодні можна стверджувати, що розпочалася нова віха в історії Київського Патріархату на Волині, відроджено старі й започатковано нові традиції. Завдяки діяльності, яку з великим розмахом розгорнув тут єпископ Михаїл, єпархія вийшла на значно вищий рівень у структурі Київського Патріархату. Волинь православна, як у сиву давнину, знову на повен голос заявила про себе.

Свій життєвий шлях ієрарх розпочав на Тернопільщині, неподалік Почаєва. Там пройшло його дитинство й шкільні роки. Духовну освіту здобув у Санкт-Петербурзькій духовній семінарії та Київській духовній академії. Після монашого постригу в жовтні 1997 року митрополит Луцький і Волинський Яків висвячує його на диякона та ієромонаха. Священиче служіння спочатку проходить у Свято-Троїцькому духовному центрі на честь князя Данила Галицького, що в Тернополі, а відтак у Києві, в Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі.

27 вересня 2000 року молодого священнослужителя постригають у мантію з іменем Михаїл на честь святителя Михаїла, першого митрополита Київського і всієї Руси, а в жовтні того ж року Священний Синод обирає ієромонаха єпископом Сумським і Охтирським. Єпископська хіротонія відбулася 22 жовтня 2000 року у Свято-Володимирському Патріаршому соборі.

2002-го року владику Михаїла призначено керуючим Чернігівської єпархії. І в Сумах, і в Чернігові він докладає чимало зусиль для налагодження церковного життя й утвердження Київського Патріархату. За активну діяльність Патріарх Філарет нагороджує архієрея орденом рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня.

У день пам’яті священномученика Макарія, митрополита Київського, 14 травня 2004 року, рішенням Священного Синоду преосвященнійший Михаїл призначається єпископом Луцьким і Волинським і стає 127-им православним волинським архіпастирем (якщо рахувати, починаючи від першого єпископа Володимир-Волинського – святого Стефана).

Волинь давно чекала молодого дихання для утвердження своєї ролі в історії Церкви. Адже в багатьох церковних питаннях вона з давніх-давен була першопрохідцем. Саме тут заснована друга після Київської православна кафедра давньої Русі. Волинь була зимовою резиденцією князя Володимира й протягом багатьох століть ревно берегла православну віру. Тому посісти волинський престол завжди вважалося престижним. Після смерті владики Якова люди думали-гадали, хто буде його наступником, і хотіли б лише одного: щоб сюди прийшла небайдужа до церковного життя людина. 31 травня 2004 року в день храмового свята Троїцького собору Луцька Патріарх Філарет представив волинянам нового архієрея – 38-річного єпископа Михаїла (Зінкевича).

Протягом останніх двох років завдяки владиці у Волиській єпархії відбулося багато важливих і різноманітних подій. При духовній консисторії створено прес-службу, капеланську і паломницьку служби. Відроджено часопис «Волинські єпархіальні відомості». Зарєєстровано 43 нові релігійні громади, серед яких, зокрема, Свято-Софіївська Волинського державного університету імені Лесі Українки, Свято-Пантелеймонівська обласної клінічної лікарні. Підписано низку угод про співпрацю консисторії з різними державними, навчальними та медичними установами.

З ініціативи та благословення владики стали традиційними щорічне паломництво до чудотворного образа Холмської Богородиці, який зберігається у Музеї волинської ікони, та Луцький загальноміський страждальний хресний хід у Велику П’ятницю. Відновлено також традицію Водохреща на річці Стир.

Триває реконструкція та благоустрій території Свято-Троїцького кафедрального собору, поруч якого споруджується водосвятна каплиця. Облаштовується приміщення управління єпархії та духовної семінарії. Особливу увагу владика приділяє духовному відродженню монашества, зокрема, відновленню чоловічого монастиря святого Миколая, що в с. Жидичин Ківерцівського району. Його братія постійно збільшується.

За час перебування на Волині владика Михаїл подбав, аби єпархія одержала від італійського і чорногорського архієреїв частинки мощей святого Миколая, вифлеємських немовлят-мучеників, замордованих за наказом Ірода, та преподобного цілителя Агапіта Печерського.

Єпископ налагодив чудові стосунки з місцевою владою, іншими конфесіями, навіть відчулось певне зближення між Київським та Московським Патріархатами на Волині – усього не перелічиш. Стерти міжконфесійні бар’єри між православними християнами вважає найголовнішим завданням.