Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

У чоловічій обителі Святителя Миколая Чудотворця, що на Ківереччині, щороку проходить Єрусалимська Рання з чином похорону плащаниці Богоматері. Цього року, вп’яте, це сталося в неділю ввечері 30 серпня.

Відправу очолив митрополит Луцький і Волинський Михаїл. З ним служили: єпископ Володимир-Волинський Матфей, декан монастирів єпархії та намісник монастиря ігумен Константин (Марченко) з братією, декан обласного центру протоієрей Михайло Онищук, нововолинський декан протоієрей Стефан Фульмес, маневицький декан протоієрей Андрій Закидальський, інше духовенство. До молитов долучилися насельники луцьких обителей – чоловічої Архангелів та жіночої Святителя Василія Великого з ігуменею Анастасією (Заруденець), численні прочани. Співав хор «Воскресіння» Жидичинського монастиря (регент Оксана Стречен).

Традиційно розпочали правити в домовому храмі Преподобного Миколи Святоші, князя луцького. Після хресного ходу продовжували в літній каплиці на скиту Святого Духа (околиця Жидичина), а завершували знову в домовій церкві.

Отець Константин у проповіді, зокрема, зазначив: може, дивно, що святкуємо сумну подію – відхід із земного життя Діви Марії. Але переважно людина більше цінує те, що втрачає чи ось-ось може втратити. Апостоли не були винятком: спершу від них пішов у вічність Ісус, потім – Його Матір, але це не применшило, а зміцнило їхню віру. Мир у нашій країні ми тепер теж цінуємо більше, ніж колись. Це нині головна турбота нашого народу, молитовна також. І якщо нам не вистачає віри, якщо й молитва наша недостатня, просимо Пречисту, аби молилася за нас, за мир в Україні.

Єрусалимська Рання з чином похорону плащаниці Богородиці створювалася за прикладом Утрені Великої Суботи, на якій проводиться подібний чин похорону – плащаниці Спасителя. У давні часи такий вид відправ був розповсюджений, проте з часом призабувся, а починаючи з ХІХ ст. відроджується в монастирях.