Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Завершується обговорення проекту Закону «Про внесення змін до Закону України ”Про захист суспільної моралі“», який запропонувала Національна експертна комісія з питань захисту суспільноїморалі (Moral.gov.ua). Цей документ викликав широкий відгомін у нашому суспільстві.

Комісія пропонує заборонити проведення видовищних заходів та обіг будь-якої продукції, що пропагують війну, тероризм, інші прояви злочинної діяльності, національну, расову та релігійну ворожнечу, неповагу до національних і релігійних святинь, фашизм, вживання токсичних, наркотичних речовин, алкогольних напоїв, тютюнопаління, насильство і жорстокість, проституцію, звідництво, торгівлю людьми, створення та поширення продукції порнографічного характеру, приниження душевнохворих, людей літніх або з фізичними вадами (каліцтвом) тощо. Також у проекті Закону передбачено заходи захисту дітей від негативного впливу продукції, забороненої чи обмеженої до обігу на території України, популяризування загальнолюдських цінностей, духовних і культурних надбань українського суспільства.

Хоча, за соціологічними опитуваннями, більшість громадян виступають за введення в країні моральної цензури, дехто вважає, що захищати мораль не потрібно, оскільки це поверне цензуру як таку. Інші гадають, що неможливо виконати всі умови запропонованого проекту Закону, бо саме суспільство аморальне. Ще інші переконані, що такий Закон треба зробити ще жорсткішим: зміцнювати та пропагувати моральність величезними штрафами і суворішою кримінальною відповідальністю.

А яку думку щодо ініціативи Національної експертної комісії має Церква?

На прохання інформаційної служби єпархії архієпископ Луцький і Волинський Михаїл дав коментар, зазначивши, що такий Закон конче потрібен. Його норми, звичайно ж, треба спрямовувати в певних напрямках конкретної діяльності: десь заходи мають бути жорсткішими, а десь – профілактичними.

Іншою справою є те, коли високопосадовці, ухвалюючи цей закон і наголошуючи на моральності, самі ж це заперечують. Своїми вчинками, поведінкою, словами, що навпаки, дискредитують їх в очах громадян та зображають як людей морально хитких, не здатних подати гідний приклад суспільству. Це призводить до того, що найкращі закони не діють.

Подібно й у Церкві. Якщо священнослужитель веде аморальний спосіб життя, то як би він не примушував вірних дотримуватися Закону Божого – результат буде слабким. Тому, зазначив архієрей, законотворцям варто прислухатися до голосу Церкви, виробляти спільне бачення, як досягти покращення моральності суспільства, та намагатись бути взірцем християнської духовності. Тоді, навіть ті, хто виступає проти таких законів, не зможе не піти за нами.