ФУНДАМЕНТ І ХРЕСТ
9 грудня 2008 р.
Недавно під час реконструкції нижнього храму Благовіщенського собору в Ковелі було розкрито старі підмурівки вівтарної частини та місця навколишніх поховань. З цієї нагоди настоятель парафії протоієрей Василь Мичко із місцевими священнослужителями відслужив тут панахиду й молебень за живих при збереженому хресті від старої церкви. Історія ж цих святинь така.
Ще коли не було міста Ковель, а на цьому місці стояло село Ковлє, власником якого був магнат Сангушко, коштом цього князя було поставлено тут церкву Благовіщення. Найімовірніше, сталося це 1505 року.
Минали віки, розросталося містечко, зявлялися нові храми, і Благовіщенський у 1848–1877 роках мав навіть статус соборного. Та невдовзі його громаду приєднали до поблизького Воскресенського: надто ветхою на той час була старовинна храмина. У 1898–1903 роках провели її реставрацію, але під час Першої світової війни вона зазнала руйнації, відправи тут припинили. 1928 року цей Божий дім оновили, а священик Іван Губа (згодом єпископ Ігор) запровадив служіння українською мовою. У 1961 році богоборча влада «на численні прохання трудящих» вирішила закрити Благовіщенський храм, його було перетворено на спортивний зал. Прикметна деталь того часу: коли руйнівники – бездушні п’янички, імена яких забуто, – нищили святиню, християнин Микола Мартинюк потайки вночі вигріб із купи будівельного сміття надбанного хреста і переховував у своїй домівці кілька десятиліть.
У 1992 році спорткомплекс було передано православній громаді і тут відновлено богослужіння. Годі й казати, скільки сил, часу, грошей це коштувало. Нинішній Благовіщенський храм, із 1996-го вдруге ставши собором, нічим не нагадує спортивну споруду, але й церкви 500-літньої давнини також. І раптом – знахідка давніх підвалин! Для Ковеля, міста старовинного, але бідного на вцілілі памятки минувшини, це надзвичайна подія, тож громада і міська влада вирішили законсервувати артефакт і влаштувати діораму під склом із підсвіткою.
Історія ця дуже показова. Вона свідчить про те, що Церква – не як будівля, а як Боголюдський організм, – незнищенна. Можуть перебудовуватися стіни, руйнуватись і зводитися нові, але є основи, хай навіть під спудом, і є хрест, хай навіть переховуваний утайні. Тож як за попустом Господнім настають гоніння, так і за Божим благословінням Церква відбудовується до активного життя.
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи