Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

10 березня 2009 р.

Сьогодні, у чергову річницю кончини приснопам’ятного раба Божого Тараса, до монумента Шевченкові у центрі Луцька прийшло чимало людей, щоб «спом’янути незлим тихим словом». Тобто помолитися Господеві за прощення його гріхів й оселення в Царстві Небесному. Панахиду очолив архієпископ Луцький і Волинський Михаїл. У ній взяли участь канцлер протоієрей Микола Цап, обласний декан протоієрей Іван Семенюк, старший капелан єпархії протоієрей Олександр Безкоровайний, священнослужителі кафедрального собору Святої Трійці та міського деканату, викладачі і вихованці Волинської духовної семінарії на чолі з ректором протоієреєм Ігорем Швецем. До Богослужіння долучився також представник УГКЦ єпископ Йосафат.

Владика Михаїл у проповіді наголосив, що зовнішній вияв шани до Кобзаря повинен підкріплюватися внутрішніми змінами у розсвареному українстві. Бо якщо кожен бачить себе більшим патріотом, ніж інші, й поборює тих інших, то в результаті страждає вся українська справа. Високопреосвященний сказав: «Може не бути війни, але така боротьба за мир, що каменя на камені не лишиться. І може бути така розбудова незалежності, що ніякий ворог України гіршого не придумає. Те, що нині коїться між патріотичними силами, є нічим іншим як гординею патріотів. А гордим Бог противиться, як сказано у Святому Письмі. Якщо вже ми любимо Шевченка, то вчинімо за його словом: „Обнімітесь, брати мої. Молю вас. Благаю“».

Такі ж поминальні богослужіння відбулися в інших містах і селах нашого краю. Зокрема, панахиду в парку «Слов’янський» Володимира відправили настоятель парафій Покрови Пресвятої Богородиці в с. П’ятидні і Рівноапостольної княгині Ольги в с. Хрипаличі протоієрей Микола Гінайло та місцеве духовенство.