Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Прочани Волинської єпархії Київського Патріархату вперше здійснили сходження на гору Синай (Єгипет). За переданням, тут Господь дав Мойсеєві кам’яні скрижалі з викарбуваними 10-ма Заповідями. Підйом на верхів’я проведено під час чергової тижневої прощі на Святу Землю. Він увінчався встановленням на вершині стягів – українського державного та єпархіального.

Гора Синай – це частина Синайського півострова, що виступає в Червоне море. Вершина, на яку щодня сходять тисячі прочан, називається Джебель Муза, тобто арабською – Гора Мойсея. Це другий за висотою пік півострова (2 285 метрів). Він на 224 метри вищий за нашу Говерлу.

Як і інші туристи й паломники, волиняни розпочали сходження на Синай о пів на другу ночі. Групу наших священнослужителів і мирян очолили архієпископи Луцький і Волинський Михаїл та Миколаївський і Богоявленський Володимир.

Владика Михаїл назвав сходження на Синай фізичним і духовним подвигом, а стезю туди – як таку, що веде на зустріч із Богом, віддаленням від світу земного і єднанням зі світом небесним.

На вершину тягнуться дві дороги. Одна – так звана Верблюжа стежка, завширшки приблизно три метри, яка то серпантином в’ється вгору, то вирівнюється. Її протяжність 6 кілометрів. У пунктах перепочинку волинські паломники читали уривки з Біблії про Синай. Інший шлях – так звана Дорога покаяння. Це три тисячі сходинок, прорубаних у скелях монахами. Вона значно коротша, проте крута. Нею частіше сходять униз, бо підніматись особливо важко. Але для головної координаторки паломницької служби єпархії Лариси Савчук та ще кількох волинян і ця путь угору виявилася посильною. Обидва шляхи сходяться перед кілометровим крутосхилом, на якому ще близько 700 сходинок. Їх здолати можна тільки пішки.

Після зустрічі сонця на вершині Синаю духовенство відслужило молебень – перше Богослужіння на цьому святому місці, відправлене українською мовою представниками УПЦ Київського Патріархату. Молилися за подолання у світі духовної та економічної кризи, за Україну і Волинь, за об’єднання православних українців у єдину Помісну Українську Православну Церкву, за рідних, друзів і за ворогів. Також з уст прочан пролунав Державний Гімн нашої країни і неофіційний гімн рідного краю «Волинь моя».

До речі, місцеві мешканці дивувалися, що разом зі священиками й вірянами на гору піднялися архієпископи Михаїл і Володимир, бо зазвичай архієреї, які очолюють паломництва, залишаються біля підніжжя Синаю у монастирі Великомучениці Катерини.

Як і в попередніх поїздках до Святої Землі, волиняни відвідали місця, пов’язані з земним життям Спасителя, служили Божественну Літургію та численні молебні. У Єрусалимі паломники пройшли останньою скорботною дорогою Сина Божого, відправили Страсний хресний хід. Ця служба звершувалася за однойменною книжкою, яка нещодавно вийшла у єпархіальному видавництві «Ключі». До речі, така ж хресна хода пройде і в Луцьку у Велику п’ятницю, 17 квітня, об 11.30, від Хрестовоздвиженської церкви до кафедрального собору Святої Трійці.