Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

З 25 липня по 3 серпня поблизу містечка Богуслав Київської єпархії відбувся черговий Всеукраїнський православний молодіжний табір «Пляшева–2009». У ньому взяли участь близько 150 молодих людей із різних куточків України: Київщина, Волинь, Чернівці, Сумщина, Херсон, Рівненщина, Чернігівщина, Луганськ, Тернопільщина тощо. Приємно зазначити, що священнослужителі, які чи не найбільше спричинилися до його організації, служать або служили в нашій єпархії.

На цьогорічному таборі кожен курінь (а їх було тринадцять) мав свого курінного духівника, і він постійно опікувався своїм куренем. Окрім того, був духівник усього табору – протоієрей Віктор Михалевич. Молебні, акафісти, всенічну та Літургії очолював голова Синодального управління у справах молоді єпископ Полтавський і Кременчуцький Федір. Духовні лекції («Язичництво в Православ’ї», «Походження та сенс існування зла», «Підготовка до шлюбу та сімейні відносини», «Ігроманія, інтернет, шкідливі звички» тощо) провадив єпископ Кіровоградський і Голованівський Марк та духовенство. Кілька днів спілкувався з юнацтвом капелан Волинського національного університету ім. Лесі Українки й викладач нашої семінарії протоієрей Михайло Бучак, розповідаючи про таїнства Православної Церкви. Під час лекцій були відповіді на запитання, які молода людина не має змоги або соромиться задати у суєті сучасного життя.

На думку о. Віктора, православний молодіжний табір – це унікальна можливість для молоді, об’єднаної вірою, пожити християнською родиною, де кожен може відчути себе частинкою однієї великої сім’ї, де особлива атмосфера любові, взаємодопомоги, взаємотурботи і де відчувається жива присутність Христа. Щодня відбувалися приватні духовні бесіди та сповіді для бажаючих, під час яких дехто вперше в житті сповідався.

Оскільки табір «Пляшева–2009» проходив неподалік Богуславського Свято-Миколаївського чоловічого монастиря, то всі таборяни брали жваву участь у відбудові цієї древньої святині Українського Православ’я: разом із археологами розкопували стародавній фундамент зруйнованого храму.

В останній день таборяни дали благодійний концерт у місцевому будинку культури Богуславчани були приємно здивовані рівнем підготовки православної молоді. Тут лунали під супровід музичних інструментів та таборового хору різноманітні православні й патріотичні піснеспіви, жартівливі сценки. Особливе враження для місцевого населення залишив виступ духовенства.

А з 12 по 28 серпня відбувся І Всеукраїнський дитячий православний табір «Дорога до Бога» у с. Головач неподалік м. Полтави, у мальовничому сосновому бору на базі стаціонарного оздоровчого табору. Сюди з’їхалися з усіх куточків України 180 дітей (віком від 6 до 14 років).

Кожен день розпочинався і закінчувався спільною молитвою по куренях, яких було десять (за віковими категоріями), а також спільним молебнем. Кожен курінь мав свого духівника, курінного-педагога і помічника курінного. На вечірній молитві проводилась «вечірня свічка» – коли кожна дитина у тиші під зірками могла відкрити своє серце й спільно помолитися за свої проблеми чи щиро подякувати Богові.

Відбувалися різноманітні спортивні ігри, музичні конкурси, змагання: «Архітектори майбутнього», де діти створювали макет і герб табору майбутнього; «Супертетріс»; конкурс пантомімічних мініатюр та сценок за біблійними притчами; спільний концерт до Дня Незалежності; конкурс козацької та патріотичної пісні під час вечірньої ватри; хобі-клуби: літературний, музичний, спортивний, з малювання, скульптури, плетіння бісером, оригамі тощо.

Крім цього, духівники та педагоги проводили уроки Закону Божого та зустрічі «Питання–відповіді» (діти бажали, щоб вони відбувалися щодня). У таборовому клубі всі мали змогу дивитися християнські стрічки, зокрема мультфільми.

А на спільній Божественній Літургії просто неба, посеред сосен, посповідалися та причастилися майже усі таборяни! Двоє дітей з неблагополучних сімей були нехрещеними, тож тут їх охрестили.

Усі, хто брав участь у Першому Всеукраїнському православному дитячому таборі, бачачи як дітки змінювались в атмосфері християнської любові, одноголосно стверджують, що табір необхідно проводити не лише раз на рік.

Тож слідкуймо за нашими оголошеннями й готуймося до наступних таборів!