ЦЕ МОЖЕ ПОВТОРИТИСЯ
Учора на луцькому міському меморіалі разом із архієпископом Луцьким і Волинським Михаїлом, віце-канцлером протоієреєм Олександром Безкоровайним, деканом Свято-Троїцького собору протоієреєм Миколою Нецькаром та іншим духовенством молилися представники державної влади й громадськості. Присутні возносили до Бога благання за упокоєння жертв гітлеризму. Високопреосвященний звернувся до присутніх із проповіддю, в якій сказав: «Людська гордість, відсутність любові породила цей день скорботи. Це день, коли треба думати, до чого може призвести гріх, нелюбов, – до величезної трагедії. Згадувати цей день треба обов’язково, бо історичні події мають властивість повторюватися. Сьогодні дехто, зміцнивши м’язи, хоче випробувати свої сили. А це призводить до того, що народи плачуть над могилами. Тому я бажаю, щоб мир, порозуміння, а найбільше – любов була між нами. Хай ця любов Христова єднає нас, хай ця любов панує серед нас».
Цього ж дня духовенство кафедрального собору на чолі з о. Миколою взяло участь у церемонії перепоховання 314 радянських військовополонених (бранці померли 19411942 року в таборі «Штат лаґ», який розміщувався на території замку Любарта). Священнослужителі відправили чин похорону на луцькому меморіальному комплексі жертвам фашизму, що на Гнідавській Гірці. Тут їх і поховали в тридцятьох домовинах.
Сьогодні громадськість Луцька, як і щороку, молитовно пом’янула жертв сталінізму: 23–24 червня 1941 року декілька тисяч в’язнів міської тюрми без суду і слідства були розстріляні як небезпечні для радянської влади. Владика, священнослужителі обласного центру, міський голова Богдан Шиба та інші посадовці, представники патріотичних партій і організацій, прості віруючі різного віку пройшли хресним ходом від собору до Замкового Свято-Архангельського чоловічого монастиря, де в часи війни розміщувалася згадана в’язниця. Тут до них приєналися ченці обителі на чолі з намісником ігуменом Святополком (Канюкою), а дорогою, біля католицького Петро-Павлівського собору – єпископ Римсько-Католицької Церкви Маркіян Трофим’як із вірними.
Після панахиди владика Михаїл звернувся і до тих, хто прийшов помолитися на цьому скорботному місці, і передусім до тих, хто не прийшов. Не будьмо байдужі до своєї минувшини, до пам’яті про своїх предків, закликав архієрей. Бо історія може повторитися. «Нові завойовники прийдуть у ваші домівки і вас спіткає трагічна доля ваших прадідів. Це може статися значно раніше, ніж ми собі гадаємо. Тому будьмо згуртовані й молімося за примноження любові поміж нас і поміж усіх людей», – сказав високопреосвященний. Насамкінець владика підкреслив, що загиблі у луцькій тюрмі в перші дні війни оголошуються місцевошанованими святими Волинської єпархії, бо загинули вони за Вітчизну, за ближніх своїх, а, як сказано в Біблії, «немає більшої від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ів. 15:13).
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи