Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Парафія Святої Трійці в Маневичах відзначила 10-річчя та престольний празник храму, який вона будує на честь мучениць Віри, Надії, Любові та Софії. Радість урочистості доповнили освята спорудження дзвіниці та прибуття ковчежця з частинкою мощей святителя й чудотворця Миколая, архієпископа Мирлікійського (святиня постійно зберігається в кафедральному соборі Святої Трійці й інколи з благословення архієпископа Луцького і Волинського Михаїла вшановується в інших храмах нашої Церкви).

Напередодні, 29 вересня, мощі зустріли на околиці селища миряни на чолі з деканом протоієреєм Андрієм Закидальським. Священики пронесли реліквію хресним ходом до Троїцької каплиці (тимчасового храму), де відправили Вечірню з акафістом святому.

Вранці відбулося урочисте Богослужіння. З о. Андрієм співслужили камінь-каширський декан протоієрей Володимир Мицько, любешівський – протоієрей Юрій Устимчук, настоятель парафії священик Михайло Мельничук, інші священнослужителі нашої, а також Рівненської єпархій. Після Літургії було вручено благословенні грамоти: архієрея – церковному хорові (регент Леся Шуляк) і скарбнику громади Вірі Поліщук, декана – Миколі Лозовику та майстрам, які працюють на будівництві Божого дому, – Іванові Скочуку, Олександрові Рибалку, Володимирові Красьосі. До речі, Службу Божу місцеві співці поперемінно співали з хором Михайлівського храму Кузнецовська Рівненської єпархії.

На святковій відправі побував місцевий римсько-католицький священик Андрій Квічала, який привітав громаду і склав пожертву на зведення храму.

Після молитви в церкві навколо неї було проведено традиційну хресну ходу, душпастирі поблагословили будівництво дзвіниці, ініціатор і проектант якої – Юрій Бортнік.

Ковчежець із мощами перебував у каплиці три дні. Щодня чудотворцеві тричі служили акафіст. Віруючі не тільки з Маневич, а й із навколишніх сіл приходили, щоб прикластися до святині. За словами настоятеля парафії, вони, «відчуваючи благодатну атмосферу, були дуже зворушені, а деякі, підходячи до мощей, не стримували сліз розчулення».