Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

15 грудня 2006 р.

У луцькому храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці, замироточила ікона святителя Луки (Войно-Ясенецького), архієпископа Кримського і Таврійського. Це диво сталося не в старовинному намоленому храмі, а в нашвидкуруч збитій з фанери капличці. У січні цього року в одному з дворів спального мікрорайону її з чотирма парафіянами поставив настоятель священик Микола Савчук, а перше Богослужіння відбулось на Благовіщення. Подейкують, що храм на честь Богородиці тут стояв ще в ХVІ столітті.

Диво мироточення ікони віряни виявили в листопаді. Парафіянка Оксана Андрійчук по святих місцях Криму шукала подарунок для рідної церкви, а саме образ святого Луки Кримського. Привізши святиню додому, попросила дружину священика матусю Ларису Савчук взяти ікону для храму й туди вставити ковчежець з частинкою святих мощей, а їй віддати інший образ – привезений матусею для церкви раніше, менший за розмірами, у якому вмонтована частинка гробу святителя. Та коли Лариса взяла його, ще запакованого, її здивуванню не було меж. Те, що побачила називає не інакше, як чудом Господнім. Каже: «Руки-ноги потерпли. Уся упаковка була в краплях мира. Краплі мира загусли. А з ікони отак сочилося і благоухання таке йшло, що аж тіло заніміло. Думаю: класти назад ікону чи бігти в храм? Отець саме тоді служив акафіст до святителя Луки. Кажу: люди, ікона мироточить. А як вийняли ікону з упаковки, почула дуже сильне благоухання, що ширилося майже на весь квартал».

Церква спочатку мироточення ікони тримала в суворій таємниці. Треба було поспостерігати за образом, чи це справжнє чудо. Однак поголос уже пішов, і до храму почали приходити не тільки люди, які шукали зцілення, а й священики інших конфесій. Адже відомо, що святий був лікарем і перед операцією завжди ставив йодом на тілі хрестик.

Настоятель стверджує, що вже трапилося кілька зцілень, пов’язаних з мироточенням. Зокрема, як прийшла у церкву жінка, син якої після автокатастрофи потрапив у реанімацію. Розбитий череп і великі травми по цілому тілу. На її прохання дав їй цього святого мира, відслужив молебень над сином... Коли той посповідався й причастився – покращало й за кілька днів його з реанімації виписали.

Миро почало виділятися з частинки гробу, вмонтованої в ікону. У цій труні свого часу був похований святий. Воно швидко гусне і набуває жовтого відтінку. Його небагато, але щокілька днів священик збирає його й додає до освяченої оливи, якою помазують людей. Сьогодні прикластися до ікони може будь-хто. А під час молебнів або напередодні великих свят відбувається миропомазання. Таку оливу можна взяти й додому. Для Церкви мироточення має особливе значення. Це свідчить про перебування благодаті Божої.