Система Orphus

Сайт нашої Церкви

Сайти нашої єпархії

Наші банери

  • Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату
    Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату

Лічильники

img Новини Архів новин

Прес-конференція Первоієрарха

9 червня 2014 р. Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет під час прес-конференції у Луцьку. Світлина інформаційної служби єпархії

Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, перебуваючи 9 червня в Луцьку з нагоди храмовго свята кафедрального собору Святої Трійці, зустрівся із представниками волинських ЗМІ у приміщенні духовної консисторії.

Ваша Святосте, мало інформації про те, як відбувався молебень з новообраним Президентом Порошенком у Софіївському соборі. Ви, очевидно, там були. Розкажіть, чи це був молебень, чи щось більше, хто очолював, чи це була Сповідь, можливо, перед вступом на посаду.

Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, перебуваючи 9 червня в Луцьку з нагоди храмовго свята кафедрального собору Святої Трійці, зустрівся із представниками волинських ЗМІ у приміщенні духовної консисторії.

Це була приватна молитва Президента Петра Порошенка після прийняття присяги перед українським народом і українською державою. Це була молитва, в якій брали участь керівники всіх християнських церков: Київського Патріархату, Московського, Автокефальної Церкви, Греко-Католицької Церкви, Римсько-Католицької Церкви, протестантських деномінацій. І мусульмани. Фактично молитву прочитав тільки я і Верховний Архієпископ Греко-Католицької Церкви Святослав, а всі інші, в тому числі Московський Патріархат, який представляв Місцеблюститель митрополит Онуфрій, сказали вітальне слово. Після цих привітань і молитви Президент підійшов до іконостасу, там свічники стояли, з сім’єю – дружиною і сином – і поставили свічки. Це була така коротка молитва.

Скажіть, як Ви ставитесь до того, що в православному соборі останнім часом моляться і представники інших релігій, мусульмани, зокрема? Чи готова Православна Церква молитися в мечетях, які пропонують кримські татари, коли православні храми в Криму забирають?

Христос як сказав самарянці? Прийде час, коли будуть поклонятися Отцю в духу й Істині та на всякому місці. Тобто молиться Богові можна на всякому місці, у всякий час і у всякому положенні. Можна молитися стоячи, можна молитися на колінах, можна молитися сидячи, можна молитися лежачи і можна молитися і під час роботи. Тому молитва сама по собі не заборонена ніде. А ось Божественну Євхаристію, Таїнство Святого Причастя не на всякому місці можна звершувати, а тільки в храмах Божих та у відповідній обстановці.

Якщо наші храми там забирають, то як нам там бути в Криму?

Мусульмани обіцяли дати свої приміщення. Не свої мечеті, а приміщення дати для віруючих Київського Патріархату. Якби в нас забрали храми, то тоді б у нас була потреба в приміщеннях. Поскільки ще в нас не забирають, а тільки починають забирать деякі, то такої потреби в допомозі татар-мусульман в нас нема.

Ваше Святосте, ми маємо нового Президента, про якого навіть у Вікіпедії, коли намагаєшся дізнатися щось більше про його біографію, написано, що він вірний Московського Патріархату. Як Ви вважаєте, як буде розвиватися ситуація взаємин між двома Патріархатами? Адже тепер вона доволі непроста тому, що і «перехрещують», і «перевінчують» і т. д. Конфронтація триває…

Дійсно, Президент Петро Порошенко є парафіянином Московського Патріархату. Але він є Президент України, і хоче він цього чи не хоче, а він мусить ставитись як Президент рівно до всіх християнських Церков: і до Київського Патріархату, і до Московського, і до інших християнських церков, і до інших релігій, – як Президент. А як віруюча людина, як парафіянин Московського Патріархату може відвідувать Богослужіння і храми Московського Патріархату. Ми не бачимо загрози для Київського Патріархату в тому, що Президент Петро Порошенко є парафіянином Московського Патріархату. Він на Пасху був у Володимирському соборі, молився. У Вербну неділю молився тут, в Луцьку, у Свято-Троїцькому соборі. Тобто якщо він як кандидат в Президенти відвідував храми Київського Патріархату, то тим більше він буде відвідувать храми Київського Патріархату і як Президент в майбутньому. Чому ми не відчуваємо якоїсь загрози щодо Київського Патріархату? Тому, що Київський Патріархат уже настільки великий і має таку велику підтримку народу, що йому вже нічого не страшно. Який не був би Президент, навіть такий як Янукович. І той спочатку став боротись з Київським Патріархатом; потім побачив, що нічого з цього не вийде, і припинив цю боротьбу. Спочатку не хотів зустрічаться, а потім приходив, і не один раз зустрічався з Всеукраїнською Радою Церков.

Тому ми покладаємо надію на Бога: якщо Господь з нами, то і перемога буде наша, навіть і в церковному відношенні. Тепер український народ побачив, хто з ним: Київський Патріархат чи Московський. Київський Патріархат говорить правду. А Московський Патріархат правду сказать не може. Не може назвать агресорів агресорами. Вони тільки говорять про «мир і любов». Це правильно, і ми говорим про мир і любов. Мир – це дар Божий. Але й треба назвати гріхи гріхами, і винних треба назвать, а вони бояться назвать Москву агресором щодо України. І тому народ бачить, що єпископат і духовенство Московського Патріархату відносяться стримано, ніби їм закрили рота сказать правду. А Київський Патріархат як Церква незалежна, свобідна, вона говорить правду. І тому народ покидає храми Московського Патріархату і переходить до храмів Київського Патріархату, і це ми відчутно побачили під час Пасхи, коли до наших храмів, не тільки в Києві, а й по всій Україні, почали приходить парафіяни Московського Патріархату. Тому правда за нами, перемога за нами, і прийде час, що в Україні буде одна Церква. А кому не подобається одна Церква, може перейти в Російську Церкву, в Росію.

Президент під час одного інтерв’ю казав, що хоче бачити Православну Церкву єдиною. Чи вже окреслено, який шлях до цього і наскільки Київський Патріархат готовий до цього єднання?

Справа в тому, що об'єднання Церков в одну Помісну Православну Церкву повинно звершуватись самими Церквами, а не владою. Бо якщо буде влада нас об’єднувать, то ми будемо залежні від влади. А зараз ми знаходимось у блаженному стані: ми незалежні від держави, незалежні від Президентів. І тому ми повинні самі іти до об'єднання, а влада може тільки сприять. І ми просимо владу, і просили сприять. Але об’єднуватися будуть Церкви самі. І час прийде, Господь створить такі умови, за яких Московському Патріархату не буде куди діватись, як об’єднуватися з Київським Патріархатом в одну Церкву.

І Патріарх Кирил теж виступає за подолання розділення, але подолання з метою потім приєднання цієї української Церкви об’єднаної до Московського Патріархату. Ми такого об'єднання не бажаємо, ми хочемо об’єднатись і відокремитись від Московського Патріархату. Але це не значить, що ми хочемо з Московським Патріархатом ворогувать, ми хочемо жити в мирі і в єдності з усіма Православними Церквами. І в єдності не адміністративній, чого домагається Москва, а в єдності у вірі православній і християнській любові. Це об’єднує всі Православні Церкви.

Останнім часом пішла інформація про те, що Митрополита Володимира хотіли отруїти, і саме Янукович вплинув на те, що там, в УПЦ Московського Патріархату, змінилось керівництво. Як Ви оцінюєте роль нинішнього Місцеблюстителя і як складаються стосунки з ним у Вас?

Я мав спілкування із Місцеблюстителем митрополитом Онуфрієм. Це людина віруюча, духовна особа, але він не прихильник вступу України до Євросоюзу. Раз він не прихильник вступу України до Євросоюзу, значить він не з українським народом, не з його інтересами, він не за єдину українську державу. Тому, що вступ України до Євросоюзу, крім інших благ, принесе гарантовану незалежність української держави. А той, хто проти цієї гарантії, той, значить, хоче, щоб Україна з’єдналася з Росією. Так ось, він, скоріше за все, бажає з’єднання України з Росією.

Які кроки безпосередньо потрібно зробити для того, щоб було об'єднання Київського Патріархату і Московського? Якісь певні порозуміння, можливо, в канонах церковних, у словах... Що це саме має бути?

Справа в тому, що канони на нашому боці. На боці Київського Патріархату. І те, що Московський Патріархат заявляє, що «ми готові до об'єднання, але на канонічній основі», то я не знаю, про які канони вони говорять. Тому, що Апостольське правило, 34-те, на якому ми ґрунтуємось, говорить так, що кожний народ повинен знати свого першого єпископа і без нього нічого не робить. Ось це є основа для будь-якої Помісної Православної Церкви: і для Російської, і для Константинопольського Патріархату, і для Болгарської, Румунської, Грецької, Грузинської, – для всіх церков. Оце є канон! Так ось на підставі цього канону ми і хочемо об’єднуватись.

Ви питаєте, що потрібно? Потрібна воля добра. І перша ця воля повинна бути у відокремленні від Московського Патріархату. Якщо в них є воля відокремитись, то перешкод для об'єднання в Помісну Православну Церкву ніяких нема. Ми можемо домовитись, як ми там будемо ділить єпархії, кого призначать, все це вирішить можна дуже просто. Головне – бажання їх відокремитись від Москви. Якщо це бажання буде, то і об'єднання буде; якщо такого бажання не буде, об'єднання не буде. Але Господь створить такі умови, що вони змушені будуть відокремлюватися від Москви. Такі обставини можуть бути.

Зараз, ми знаємо, є така інформація: у східних областях України в деяких церквах Московського Патріархату перестають молитися за Кирила. Чи можна вважати це відділенням від Московського Патріархату? Чи можна вважати це як розкол?

Це намір тільки, а самого діла ще нема. Ось якби вони припинивши поминать, приєднались до Київського Патріархату, то це діло. А те, що вони не поминають московського Патріарха, це ще не означає, що вони відокремились від Московського Патріархату. Тому, що в самій Росії є парафії, які не поминають на Богослужінні ім'я Патріарха Кирила, але продовжують залишатись у складі Російської Церкви. Так і священики в Україні: не поминають Патріарха Кирила, та залишаються все-таки в складі Московського Патріархату.

Як Ви ставитесь до біометричних паспортів, які збираються вводити, – і закордонні, а потім державні паспорти? Яке ставлення Церкви до цього питання?

Ми не бачимо поки що небезпеки щодо віри стосовно біопаспортів. Але це є уже ознака тієї печаті антихриста, яка буде в майбутньому. Тобто зараз ми уже можемо бачити, що це буде за печать. Тобто на руці й на чолі. І ось ви уявіть собі, що якщо закладуть у чипи інформацію таку: не давать продуктів харчування людині, яка сповідує віру в Христа. А грошей може не бути. Приходить людина з чипом в магазин, а їй хліба не дають. То це може бути в майбутньому. Зараз те, що відбувається, воно не несе небезпеки для віруючої людини. Тому, що небезпека в чому полягає? Що людина відмовляється від Христа і поклоняється антихристу. А якщо у нас віра є, то ніякої небезпеки нема в самому паспорті. Сам цей біопаспорт несе в собі задатки майбутньої печаті антихриста, яка колись буде. Але коли вона буде, поки що ми не знаємо. Але якою вона буде, уже можна бачить зараз: оці чипи на чолі й на руці уже є ознакою тієї антихристової печаті.

Поки що можна їх отримувати?

Поки що можна...

А взагалі Українська Православна Церква Київського Патріархату готова якось вплинути чи порадити Президенту в підписанні? От він сказав недавно, що буде підписана економічна угода найближчим часом. Але ця угода з Євросоюзом теж несе певні мінуси для Християнства. Чи готова Церква вплинути так, щоб ці нюанси були враховані в цій угоді?

Я вам скажу, що ми зробили, представники різних Церков, у Брюсселі. Ми були в минулому році двічі. Перший раз, коли ми приїхали, зустрічалися з єврокомісаром Фюле, то він досить твердо заявив, що Україна повинна підписать закон про одностатеві «шлюби». Що якщо Україна не підпише, то Україну в Євросоюз не приймуть. І ми йому там твердо заявили, що ми ні за яких обставин – ні за яких! – не погодимось із законом про одностатеві «шлюби». Я поставив йому питання: «Ви християнин?» – «Християнин». – «Кого Ви повинні слухать більше? Бога чи земну владу? Якщо Бог забороняє одностатеві шлюби, то Ви будете Бога слухать чи будете слухать Європу?». Отак ми поставили і сказали: якщо ви будете вимагать, то ми в Україні – а нам підтримує 85 % населення – ми будемо проти. І коли ми в другий раз були в Брюсселі, через декілька місяців, нам уже сказали зовсім інше. Сказали так, що стосовно цих законів про одностатеві «шлюби» – це право кожного народу: хочуть приймають, не хочуть не приймають. Тобто бачите: якщо Україна буде на чомусь наполягать, то її не зможуть заставити, робить те, що вона не захоче. І це, я думаю, не тільки щодо одностатевих «шлюбів», там можуть бути й інші питання.

Ваша Святосте, багаті люди, зокрема члени парламенту, під час цих подій Євромайдану практично на рівні з Януковичем завинили перед іншими людьми щодо розстрілу. Ми знаємо, яку кількість людей. Тепер доходить інформація, що оці багаті люди, члени парламенту своїм коштом лікують поранених на Майдані. Вдають, що вони спокутують свою провину. Як Ви скажете до цього ставитись?

Якщо вони були з Януковичем, а потім побачили, що Янукович веде Україну неправильним шляхом і відійшли від Януковича... Вони ось допомагають цим сім’ям, які постраждали під час цієї демонстрації в Києві, допомагають сім’ям, які втратили своїх синів чи чоловіків у Донбасі… То це плоди їхнього покаяння, їх треба приймать. А якщо вони лукавлять, то треба лукавство викривать. Тобто якщо вони щиро це роблять, то їх приймать треба. А якщо вони не щиро це роблять, а лукавлять, то лукавство треба викрить. А новий Президент Петро Порошенко сказав, правильно сказав, що він готовий до амністії тих, хто там зараз в Донбасі... Але крім тих, хто вбивав і хто давав гроші. Правильно говорить: раз вбивали людей невинних, значить вони повинні понести покарання. Давали гроші на зброю, на цих сепаратистів? За це повинні нести відповідальність, покарання. А ті люди, які заблукали, можна їх і амністувати. Так сказав Президент і ми з цим згідні.

09 червня 2014 р. Версія для друку
Аудіо

Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).

Скопіювати файл

Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).

Скопіювати файл

25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.

Скопіювати файл

Усі аудіо