Система Orphus

Сайт нашої Церкви

Сайти нашої єпархії

Наші банери

  • Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату
    Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату

Лічильники

img Новини Архів новин

Приймімо благодать

1Митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Світлина інформаційної служби єпархії

Проповідь митрополита Луцького і Волинського Михаїла, виголошена 14 вересня, в неділю 14-ту після П’ятдесятниці, на завершення Божественної Літургії в кафедральному соборі Святої Трійці

Во ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Слава Ісусу Христу!

Вітаю усіх вас, улюблені браття і сестри, із сьогоднішнім воскресним днем, причасників – із прийняттям Христових Таїн.

За тиждень ми будем відзначати величне свято – Різдво Пресвятої Богородиці. Але про нього поговорим наступного тижня. Я це вам кажу за тиждень з тієї причини, що будемо мати пішу прощу до чудотворного Холмського образа Божої Матері. Кажу це наперед з однією метою: щоб ми підготувались. Внутрішньо, духовно підготувались прийти до цього образа, підійти до нього зі всіма своїми проханням до Божої Матері, бажаннями, молитвами. Господь дарує нам таку можливість – мати таку святиню в себе.

Ми бачимо великий промисел Божий, який проявляється в багатьох явленнях. Найбільше це, звичайно, явлення ікон Божої Матері. Чому саме Божої Матері? А тому, що Господь наш Ісус Христос, страждаючи на хресті, вручив Їй опікунство над людьми, над усіма людьми цього світу. І тому Божа Матір являється там, де Її чекають, де Її кличуть, де покладають надію на Неї. Вона проявляє Своє милосердя. Це так, як в земному житті: куди мама біжить? куди кличуть діти. Чи з радості, чи з тривоги, чи з якихось інших причин. Вони кличуть – вона до них іде. Звичайно, що вона, знаючи дітей, знаючи їхні потреби, може бути десь в тому місці, коли й не кликали. Але найбільше приходить тоді, коли до неї взивають.

Волинь славна великою кількістю явлень Божої Матері тому, що ми гукаєм найбільше до Неї. Звертаємось і як до Ходательниці за усіх нас. Не будучи  впевненими, що наша молитва, зважаючи на нашу неміч, долине до Бога, ми звертаємось до Тієї, Яка донесе наші молитви. І ось це дійство, яке ми звершуєм, наша піша проща – це вияв нашої любові й поваги. Не тільки до цієї святині, а в першу чергу до самої Пресвятої Богородиці.

Тому я налаштовую вас, щоб ви виділили свій час (добре, що цього року випадає це в неділю), і ми дружно прийшли й помолилися. А просити є що: і мир, і збереження життя нашим воякам, і уздоровлення тих, хто поранений, і багато-багато інших вболівань нашої душі й нашого розуму можем викласти перед Матінкою Божою, просячи Її заступництва і допомоги.

Господь укріпляє віру кожного із нас, являючи нам і образи, являючи і чесні мощі святих, даруючи Божественну благодать у Таїнствах, в яких ми беремо участь. У Хрещенні, інших Таїнствах Христової Церкви отримуєм Божественну благодать, яка «немічних виліковує і недостачу доповнює». Без дії Божественної благодаті ніщо не може збутися, і жити також ніщо не може. Але подібно до бджоли, збираєм у всіх Таїнствах цю благодать, яка приємна для нас. Бо можна було б сказати: «Достатньо одного – прийшов і отримав благословення». Ну напевно недостатньо, якщо Церква (а Церква – це ми) встановила такі Таїнства, щоб отримувати Боже благословення видиме, видиму дію Божественної благодаті. І тепер стараємось ми, подібно до бджіл, збираємо цю Божественну благодать. За словами Серафима Саровського: «Стяжайте Духа Святого. Все решта і так, само прийде».

Ось це мета нашого життя: прославляти Бога; в прославленні, й Таїнствах, і всьому іншому стяжати Духа Святого. Важко це зрозуміти. Ми це сприймаєм словами, але важко це зрозуміти на дії безпосередній. А чому важко зрозуміти? Бо ми пробуєм це осягнути розумом, у більшості своїй. Будучи матеріальними, навіть, я б сказав, заангажовано матеріальними, ми не можемо сприймати речі духовні. Не відчуваєш, не мацаєш, значить немає нічого. А як Божественну благодать, чим її виміряти? В яких фізичних одиницях можна виміряти Божественну благодать? Нема такої фізичної одиниці. А деякі кажуть: «Ми даєм вам благодать», чи – «Ви безблагодатні, ми вам не даєм»… Думають, що керують Самим Богом. Глупці! Ви самі не знаєте, чи у вас вона є. А говорите, що можете дати її іншим. Не можете нічого дати, що не ваше. Тому, що Божественна благодать від Бога виходить і дається людям, а не від людей виходить. Тому те, що ми сприймаєм серцем своїм, є благодать. Або простими словами: відчуй, чи тобі добре, чи тобі погано.

Колись, у Старому Заповіті, був приклад: приходили до одного із пророків, він не питався, не здоровався, не зустрічав, як сьогодні, а  питав – «Якого ти духу? З чим прийшов?» Тобто – ти носій чого? Божественної благодаті чи носій якогось [...] поганого чуття? Ви зауважте наших прадідів: заходиш до хати – в кожній кімнаті стоїть ікона, причому ставлять так, щоб заходячи, вона була перед твоїм лицем. Не тому, що людина була надмірно побожна, людина була віруюча. Але ікона ставиться для того, щоб ти зайшовши, осінив себе хресним знаменням. І так робили. Свій навіть гнівливий дух [треба] перетворити на мирний. Але прийшовши навіть із мирним духом, з’ясувати і поспілкуватися – в мирі й любові. За словами Ісуса Христа: «Мир даю вам». Приходжу з миром, приношу цей мир…

«Чи мирний твій прихід?» – як у Старому Заповіті запитували. Тому все це налаштовано на мирний дух. На отримання і вираження цієї Божественної благодаті, яка людей об’єднує, яка людей зближує. Причому зближуємось у першу чергу серцем. От зустрівши людину, ти знаходишся з нею певний час, можна не розмовляти з нею, навіть фізично її не бачити. Але відчуваєш, чи тобі добре з нею, чи тобі хочеться від неї піти. Буває так? Буває. Спілкуєшся з людиною, поспілкувався, нічого поганого не говорили, а вона вийшла з хати – в тебе голова болить. Або – посидів три години і не помітив, іще б три години міг спілкуватися, і вам добре. Дух у вас один і діє між вами Божественна благодать, над вами вона діє, зближує й об’єднує. Оце те, що ти відчуваєш серцем. Це те, що ти відчуваєш своєю душею. Не розумом, а є чуттєве на серці твоєму. І сприймається воно, і дарується, і передається точно так же.

Як ми відчуваєм один одного? Як це пояснити, коли ти відчуваєш людину за тисячі кілометрів? І не обов’язково, щоб чоловік жінку, мама дитину, – просто близьку людину... Ти відчуваєш, що в неї щось добре зробилось або погане, зателефонував, а вона каже: «А звідки ви знаєте, що в мене там проблеми?» Чи – «Звідки знаєте, що в мене щось добре сталося?» А ми цього й самі не знаєм. На підсвідомому, на чуттєвому рівні є оце зближення і це чуттєве єднання під Божественною благодаттю. Не наша сила діє на такій відстані, а діє Божественна благодать.

Тому я бажаю, щоб кожна подія нашого християнського життя, кожна святиня, кожне Таїнство, в якому ми беремо участь, було прийнято нами в повноті. Не заради моди, не про всяк випадок, як іноді приходять вінчатися. Думають, якщо стануть отут на рушник, це вже гарантія, що не розведуться. Обман! Якщо ви не любите один одного, то вас тут хоть цепами зв’яжи – вийдете з церкви і розведетеся. В храмі Божому ти отримуєш Божественну благодать, яка тобі сприяє. Можеш прийняти, можеш не прийняти. Приймаєш – отримуєш це в користь. Тому Вінчання – це благословення на щасливе сімейне життя і продовження роду. Оце Божественна благодать, яка тобі пропонується, дається. І ти повинен це з вірою прийняти. А в Таїнстві Причастя чітко говориться: «З вірою і любов'ю приступіть». Якщо з вірою приймаєш, що це Тіло Христове, – в користь, якщо без віри – «в суд і осуд». Ось так Божественна благодать дається в будь-якому Таїнстві. Віриш, приймаєш це – корисним лягає на тебе, ти щасливий, здоровий і перспективний. Без віри сприймаєш це – отримаєш в суд і осуд, і не буде це тобі якоюсь гарантією.

Тому я бажаю, щоб ми налаштовували своє духовне життя, свою душу, переступаючи церковний поріг, беручи участь у всякому Таїнстві, з одним бажанням – отримати цю Божественну благодать. Як би ми не називали це – «енергією», ще якимись словами... Це Божественна благодать, яка діє у всіх нас. І я закликаю на всіх вас сьогодні Боже благословення. Хай Божественна благодать спочине на всіх вас, щоби хворі укріпилися, здорові утвердилися, а молитва всіх наших сердець була почута Богом.

Слава Ісусу Христу!

16 вересня 2014 р. Версія для друку
Аудіо

Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).

Скопіювати файл

Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).

Скопіювати файл

25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.

Скопіювати файл

Усі аудіо