Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

18 листопада 2008 р.

«Завжди почанаймо день і кожне діло перехрестившись з молитвою, бо так і все почанається з молитви до Бога, з очищення душі своєї перед Господом». З виконання цього заповіту Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава (Скрипника), настоятель луцької братської Хрестовоздвиженської парафії протоієрей Василь Клочак учора відкрив унікальну фотовиставку, присвячену 110-й річниці від дня народження першого Предстоятеля Української Церкви. Її розміщення у древньому храмі Воздвиження Хреста Господнього не випадкове, адже 18 років тому, 9 листопада, Патріарх Мстислав побував у Луцьку, відслужив у цій церкві молебень, після чого звернувся з архіпастирським словом до численної громади. Та подія – основна тема 27-ми представлених фоторобіт, авторами яких є фотохудожники й члени луцького народного фотоклубу «Промінь» Анатолій Юхтовський та Віктор Чухрай. Охочі можуть оглядати експонати 17, 19, 21, 23, 26, 28, 30 листопада з 10 до 14 години.

У відкритті виставки взяли участь кандидат історичних наук, викладач Національного університету «Острозька академія» Андрій Смірнов, тодішній голова братства та староста храму Євген Симонович, Надія Гуменюк, письменниця і журналістка, яка брала інтерв’ю в Патріарха Мстислава, та інші очевидці тодішнього візиту Першоієрарха.

Цінність запропонованих фоторобіт у їх документальній значимості. Як сказав на презентації один із авторів Віктор Чухрай, «фотографія є точним документом, фактом, який не підробиш».

Завершилось відкриття виставки заупокійною літією, яку відслужив настоятель храму о. Василь.

Патріарх Мстислав (у миру – Степан Скрипник) народився 10 квітня 1898 року в Полтаві у родині Івана та Маріанни Скрипників. Мати – рідна сестра одного з лідерів УНР Симона Петлюри.

Обидві родини мали глибоке козацьке і духовне коріння. Їхні предки посідали визначні посади в Полтавському козацькому полку в XVI–XVII століттях. Із родини Скрипників і Петлюр вийшло чимало священиків, монахів і монахинь. Родичі майбутнього Патріарха, в тому числі Симон Петлюра, навчалися в Полтавській духовній семінарії. Степан Скрипник теж мріяв навчатися там. Закінчивши Полтавську гімназію, одержав військовий вишкіл і в роки УНР працював в оточенні свого дядька Симона.

Опинившись в еміграції, Степан Скрипник здобув у Польщі освіту політолога, у Варшавському університеті відвідував лекції на богословському факультеті. Він одружився з галичанкою Іванною. У його сім’ї було троє дітей – син Ярослав, доньки Тамара і Маріанна. Усі троє нині проживають у різних містах Канади. Дев’ять років (з 1930 до 1939) С. Скрипник був депутатом польського Сейму від українців Волині. Він захищав соціальні, національні, релігійні, освітні права своїх виборців, набув слави визначного парламентаря. Коли радянські війська окупували Львів, загинула за нез’ясованих обставин дружина. Степан вирішив удруге не одружуватись, сам піклувався про дітей, а відтак – постригся у ченці з ім’ям Мстислав. 1942 року був рукоположений і став одним з найактивніших будівничих відродженої під час Другої світової війни Української Автокефальної Православної Церкви. Німецькою окупаційною владою єпископ Мстислав був підданий репресіям, заарештований і сидів у Києві в камері смертників.

Разом з усім єпископатом, багатьма священиками й вірними УАПЦ владика Мстислав 1944 року емігрував на Захід. Його архіпастирська діяльність у 1944–1950 рр. пов’язана з організацією церковного життя православних українців діаспори в Німеччині, Франції й Канаді. 1950 року він переїхав до США, де очолив УПЦ – спочатку як архієпископ при митрополиті Івану (Теодоровичу), а після його упокоєння 1971 р. – як митрополит УПЦ в США із приєднаними до неї єпархіями в інших країнах української діаспори. 1990 р. на Помісному соборі Української Церкви в Києві 92-річний митрополит Мстислав був обраний першим Патріархом Київським і всієї України.

Ця немічна фізично, але сильна духом людина очолила перше в історії України Патріарше управління Православною Церквою. Воно було непростим, і це природно для нації, яка щойно розпочала шлях самостійного життя. Перебуваючи в Україні, Святійший Мстислав намагався закласти основи духовного життя відродженої Церкви. Як перший Патріарх він вписав яскраву сторінку не лише в історію Церкви, а й у новітню історію України.