Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

25 листопада 2008 р.

22 листопада – День пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій. Цього дня у Луцьку молилися, вшановували українців, які загинули внаслідок людиноненависницької радянської політики. Єпископ Луцький і Волинський Михаїл, канцлер протоієрей Микола Цап, обласний декан протоієрей Іван Семенюк і міські священнослужителі провели скорботну ходу від кафедрального собору Святої Трійці до Замкової площі. У заході взяли участь представники інших конфесій, очільники місцевої влади, свідки голодоморів, представники політичних партій та громадськості, делегації від міст та районів Волині.

Біля Хрестовоздвиженської церкви духовенство освятило символічний камінь, де буде встановлено пам’ятний знак християнському милосердю волинян, які рятували від голоду біженців із потерпілих регіонів. А на Замковій площі відправили панахиду по загиблих, відбувся мітинг-реквієм, після чого присутні приєдналися до всеукраїнської хвилини мовчання та акції «Засвіти свічку!», утворивши на майдані великий хрест із запалених лампадок.

Цього ж дня єпископ Михаїл разом зі священнослужителями собору побував на виставі про Голодомор «Прости і помилуй» у Волинському академічному музично-драматичному театрі ім. Т. Шевченка, нагородивши творчий колектив та окремих його артистів благословенними грамотами.

Подібні скорботні заходи відбулися в багатьох містах і селах Волині. Так, у Ковелі міський декан протоієрей Анатолій Александрук і районний – протоієрей Іван Бонис були учасниками всіх акцій до 75-ї річниці Голодомору. Зокрема, на жалобному мітингові біля пам’ятника жертвам радянських репресій, у якому брали участь вони та інші священнослужителі Київського і Московського Патріархатів, о. Іван наголосив: навіть у тих жахливих обставинах були численні випадки жертовної взаємодопомоги, які, звичайно ж, зараховано на Небесах тим страждальцям і є прикладом для нас.

А ось як відбувся жалобний захід у Покровському храмі с. Миляновичі Турійського деканату. Діти місцевої школи розповіли про події того часу, продекламували вірші про Голодомор. Настоятель парафії священик Володимир Пиріг, зокрема, пов’язав страшну трагедію з бездуховністю та гординею радянських керівників, які досягали цілей, незважаючи на методи. Сільський голова Микола Шкаран сказав: «Геноцид проти українського народу був спрямованим заходом, щоб знищити людей, які ніколи не хотіли ставати на коліна перед Москвою». При кінці скорботного вечора відслужили панахиду по невинно вбитих людях. Під час Богослужіння присутні стояли з запаленими свічками, які пізніше поставили на підвіконнях своїх осель.