Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Як Церква ставиться до розлучення й повторних шлюбів? На прохання газети «Волинь нова» голова інформаційно-видавничого центру єпархії протоієрей Віталій Собко дав відповідь на це запитання. Замітка, яка нижче подається в авторській редакції, вийшла в номері за 11 січня.

«Ідеал християнського Шлюбу виключає розлучення. Адже у цьому таїнстві шлюбний зв’язок благословляється в образі духовного союзу Христа з Церквою. Та в земному житті, у грішному світі цього ідеалу досягти нелегко. На жаль, нерідко трапляється, що подружжя не бережуть взаємну любов і повагу, взаємну відданість і вірність...

У яких же випадках Православна Церква допускає розлучення і повторне вінчання?

Природна причина припинення Шлюбу – смерть одного з подружньої пари. Хто залишився жити, може одружитися вдруге за словом апостола Павла: «Жінка зв’язана законом, доки живий її чоловік; якщо ж помер її чоловік, вона вільна вийти заміж за кого хоче, тільки в Господі» (1 Кор. 7:39).

Коли ж обоє живі, Шлюб може бути припинено у зв’язку з перелюбом чоловіка чи жінки. У Євангелії від Матфея читаємо: «І приступили до Нього фарисеї, і, спокушаючи Його, говорили Йому: „Чи за всяку провину дозволено чоловікові розводитися з жінкою своєю?“ Він сказав їм у відповідь: „Чи не читали ви, що Той, Хто створив на початку, чоловіком і жінкою створив їх?“ І сказав: „заради цього залишить чоловік батька свого й матір і з’єднається з жінкою своєю, і будуть обоє однією плоттю. Тож вони вже не двоє, але одна плоть. Отже, що Бог з’єднав, того людина нехай не розлучає“. Вони кажуть Йому: „Чому ж Мойсей заповідав дати розвідний лист і відпустити її?“ Він говорить їм: „Мойсей через жорстокість серця вашого дозволив вам розводитися з жінками вашими; а спочатку не було так. Я ж кажу вам: хто розведеться з жінкою своєю, за винятком вини перелюбу, і візьме шлюб з іншою, той перелюбствує; і хто одружиться з відпущеною, той чинить перелюб“» (Мф. 19:3–9).

Отже, крім нерозкаяного перелюбу, інших причин для розлучення християн не мало б бути. Проте, беручи до уваги оту «жорстокість серця», людську неміч і бажаючи стримувати від ще більших гріхів, Церквою сформульовано низку інших підстав, коли Шлюб може бути визнаний недійсним. Основні з них такі: кількалітнє зникнення безвісти, нездатність до статевого співжиття, безплідність, якщо людина про це знала, проте не повідомила іншій стороні до одруження. Однак «не зійшлися характерами» до цього короткого переліку не входить. Церква зобов’язана всіляко боротися за сім’ю, а не потурати розлученням.

Повторний Шлюб Православ’я, відповідно, не схвалює. Але допускає його, знову ж таки, лише заради того, щоб утримати християнина від ще гіршого.

Як правило, так зване церковне розлучення стає актуальним одночасно з потребою одержати дозвіл на повторне Вінчання. Визнати Шлюб нечинним і надати можливість одружитися вдруге може тільки єпархіальний архієрей.

Третє Вінчання дозволяється вкрай рідко, як великий виняток. А можливість четвертого церковними правилами взагалі не передбачено».