Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

19 листопада у Волинській православній богословській академії (ВПБА) відбулась науково-практична конференція «Апостольство Церкви Христової як необхідна умова виконання її місії».

У заході взяли участь: митрополит Луцький і Волинський Михаїл, канцлер єпархії протоієрей Микола Цап, ректор ВПБА священик Володимир Вакін, ректор Рівненської духовної семінарії протоієрей Віталій Лотоцький, директори обласних бібліотек – універсальної наукової ім. Олени Пчілки Людмила Стасюк та для юнацтва – Марія Мах, директори музеїв – волинської ікони Тетяна Єлісєєва та історії Луцького братства – Олена Бірюліна, викладачі ВПБА та інших навчальних закладів, студенти.

Присутні подискутували на такі теми, як: буття Церкви, православні мас-медіа, соціальна відповідальність Православної Церкви з філософської точки зору тощо. Як повідомив інформаційній службі єпархії о. Володимир, справляли неабияке враження, зокрема, доповіді проректора з навчальної роботи ВПБА священика Василя Лозовицького («Розкриття предвічної тайни буття Церкви в місії апостольства»), о. Віталія Лотоцького («Церква як причастя обоження»), протоієрея Віктора Михалевича («Особливості душпастирського служіння у сфері охорони здоров’я»), о. Миколи Цапа («Протоієрей Миколай Тучемський – ректор Волинської духовної семінарії в 1945–1959 рр.»).

Учасники конференції прийняли резолюцію. Насамперед у ній викладено богословське визначення поняття апостольства. Воно, зокрема, проявляється в місії Церкви у світі та в апостольському спадкоємстві її ієрархії.  Сьогодні, коли виникають усе нові суспільні проблеми, Церква в Україні постала «перед необхідністю детальної розробки власного соціального вчення, яке дозволяло б православним віруючим комфортніше відчувати себе у складних соціальних умовах».

Разом з тим, богослови занепокоєні, що сучасне пастирство під натиском антропоцентризму та секуляризації ризикує забути свою головну мету – проповідь істини – й обмежитися соціальним служінням. Вони нагадують: «Проповідь Слова Божого як священний обов’язок кожного пастиря Церкви Христової – найдієвіший засіб морального виховання і творення духовних підвалин життя християнського суспільства».

Також учасники конференції вважають: «Засобом богоборства у наші дні є спотворення істинного християнства і підміна його хибними релігійними поглядами, а іноді й відкрите протистояння з пропагуванням гріхів, засуджених суспільством ще за часів Старого Завіту, як норми життя та моралі. Тепер ... сили зла взяли на озброєння іншу тактику: говорячи про свобідну волю, вони стверджують, що людина може обирати гріх і жити у гріху як нормі суспільної моралі ... і це нібито є великим досягненням демократії... Якщо Церква замість того, щоб прилаштовуватись до глобалізованого світу і підстроюватись під будь-які його абсурдні новації, як це ми можемо спостерігати у протестантських деномінаціях і частково у католицизмі, змусить цей світ перебудуватися на засадах християнського універсалізму, можливо, тоді у людства і з’явиться реальний шанс уникнути планетарної як духовно-моральної, так і природної катастрофи».

Збірник матеріалів конференції можна придбати у ВПБА.