Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Проповідь митрополита Луцького і Волинського Михаїла, виголошена 16 лютого, в неділю про блудного сина, в кафедральному соборі Святої Трійці на завершення Божественної Літургії.

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Слава Ісусу Христу!

Улюблені браття і сестри, я поздоровляю усіх вас із воскресним днем, а причасників – з прийняттям Святих Христових Таїн.

Вже другу неділю підряд Свята Церква готує нас до великих днів Великого посту. І сьогоднішнє євангельське читання розкриває нам сутність покаяння. Цей випадок ще називають Євангелієм в Євангелії самому. Не суть в самому гріху, який вчинив цей юнак; суть в гріху як такому і суть в стані душі цієї людини, яка бажає змінити своє життя.

Настануть невдовзі дні перед Великим постом і ми інколи на Сповіді кажемо: «Нічого особливого я не зробив. Згрішив ділом, словом, помишленієм». Запитуєш: «Вбивав людину?» – «Ні, не вбивав». І це правда. Фізично ти людину не вбив, за допомогою зброї. Але скажіть, скільки болючих слів було сказано, після яких тиск піднімається в того, кому ти це сказав? Поганий настрій, упадок здоров’я, небажання жити, зневіра, заради кого жив. Найближча людина завдає тобі такий удар, після якого жити не хочеться. А потім бачиш – і помирає ця людина. І ти плачеш: ну, прийшов час померти. Але вбивцею був ти! Бо ти вбив свого. Ти вбив своєю поведінкою. Ти погіршив життя і здоров’я цієї людини своїм ставленням до неї. Ось це є вбивство. А кажеш: «Не вбивав»... Вбивав! Тільки ось так, таким чином. Причому робимо це неусвідомлено. І багато інших можна навести прикладів життя, об’єктивних, суб’єктивних, якими різними способами ми завдаємо шкоду ближнім своїм, і в тому числі самому собі. Якщо ти знаєш, що щось шкодить твоєму організму – зловживання спиртним чи якісь інші нахили, – ти ж вбиваєш себе чи не вбиваєш? Вбиваєш себе. Але вважаєш, що це елементарні речі і вони ніякого відношення до гріха і до життя не мають. Це немовби слабість така, схильність до чогось. Але вбив себе: і об’ївся, і обпився... Тому що це зашкодило твоєму здоров’ю. І неправильно харчувався, і неправильно поводився, і багато-багато іншого можна наводити як приклад. Але це є вбивство.

«Не вкрав»... Вкрав! Чому «не вкрав»? Без дозволу взяв! Думкою, поведінкою. Може, фізично ти з гаманця чужого чогось і не витягнув. Але усе інше – вкрав. Вкрав ідею. Вкрав щось інше. Науковці і ті крадуть, називають – «плагіат». Списав чужу роботу, здається, захистився. Оце ж крадіжка! Чи не крадіжка? На це ж ніхто не звертає увагу. А це крадіжка. Ти не своє взяв. А про це ніхто не думає...

І це ж саме перелюбство. Перелюбство – це не тільки якась фізична дія. В Євангелії як сказано: якщо ти з пожадливістю дивишся на іншу стать, ти вже перелюбствував у серці своєму. Важко втриматися? Важко. Та робим це? Робим. А так, фізично, можна сказати: «Не було такого»... Фізично – не було. А в думках? Було? Було. І багато інших можем навести прикладів.

Ось тому глибинно треба усвідомити, що ти багато гріхів робиш. Багато. Але суть в іншому. Незалежно від того, скільки ти гріхів зробив і що зробив, важливо, як ти ставишся до того: каєшся і борешся з цим чи не каєшся і не борешся, усвідомлюєш і намагаєшся більше цього не повторити чи вважаєш, що нічого, якось воно пройде само собою.

Інколи ми кажем: «А що сповідатись, завтра знов нагрішу». То так можна сказати і щодо лікування: «Навіщо лікуватись? Завтра також можу захворіти». Але лікуємось? Лікуємось. Ось так і щодо гріха: ти не думай про те, що ти згрішиш, ти кайся в тому, в чому ти вже згрішив, виправляйся в тому, в чому ти можеш виправитись, і роби це сьогодні, щоб завтра не було пізно. І тому ось приклад цього юнака: він переборов себе. В чому вся суть цього покаяння глибокого? Він переборов себе, усвідомив, сам себе докорив: ну що в батька стільки... а я тут... І: «Господи, згрішив перед Небом і перед Тобою». І ось це покаяння навернуло його до батька. Тому і слова батька які? «Був мертвий – і воскрес», ожив, змінився, став іншим. Ось важливість цього моменту: покаяння, зміна і спасіння. Згрішив, покаявся і спасся.

Тому я бажаю усім нам глибоко розмірковувати про своє життя і не підходити до Сповіді тільки декількома словами: «Каюся, згрішив ділом, словом, помишленієм». Або починають каятися: «Я от нічого не роблю, а от сусідка моя…» і розказують про сусідку.

Ви ж всі розказуєте одне й те саме. Ви думаєте, що ви унікальні в своєму гріху? Хтось думає: «От щось я таке скажу, і про мене священик подумає погано, що я таке йому розказала, таке зробила в житті, що ніхто не робив, тільки я, унікальна». Неправда, всі ми з одного тіста, тільки в одного замішане по-одному, в іншого по-другому. Один має одні гріхи, другий має другі, і нічим ви вже не здивуєте. Священик три дні посповідає – і буде повторюватись одне й те ж саме, тому що людина одна й та ж сама, і тому й гріхи одні й ті самі притаманні їй.

Тому не треба цього соромитись, треба визнавати, що ти згрішив, а визнавши, що ти згрішив, міняйся, борися з цим, постійно борися з цим до останнього твого подиху на землі, борися із всіма гріхами. Згрішив – кайся, і не раз на рік. Не раз на рік! Тільки згрішив – кайся, і кайся не в означенні піти «он туди» сповідатися. Вдома, сказав недобре слово, згрішив – кайся, йди мирись. «Нехай в гніві твоєму не зайде сонце». Тобто зробивши гріх, хай сонце не зайде, щоб ти не примирився з ближнім, не знайшов з ним спільної мови. Миріться, щоб була любов, яку дарує нам Господь, – любов Божественна, ця переможе всякий гріх. І не падайте, нібито «так згрішив, що вже й немає ніякого покаяння». Пам’ятайте: немає гріха, більшого за Боже чоловіколюбство. Боже чоловіколюбство більше, чим ваш гріх. Господь оцим чоловіколюбством, благодаттю може все згладити. Але потрібне покаяння. Тому й перші слова Спасителя були: «Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне».

Тому нехай Господь дасть нам силу і можливість бачити свої гріхи, щиро каятися, щоб бути прощеними так, як був прощений сьогоднішній юнак, і повернувся до батька, повернувся в сім’ю. І ви щоб повернулися в сім’ю в примиренні і злагоді, повернулися в сім'ю, тобто в Церкву, тобто до Бога. І хай Господь прощає всі наші гріхи, які ми вчинили. Але хай в першу чергу дарує нам щире покаяння і усвідомлення своєї гріховності.

Слава Ісусу Христу!