Спорудили! (додано фотосесію)
У с. Затурці Локачинського деканату постав новий храм Преподобної Параскеви Сербської, який будували десять років. 26 жовтня митрополит Луцький і Волинський Михаїл освятив його та очолив Божественну Літургію.
Із ним співслужили декан протоієрей Ігор Дружинець, настоятель парафії священик Василь Кравець, інше духовенство цього та Володимирського районного благочинь, Львівської й Закарпатської єпархій.
Значну частину проповіді владика присвятив усвідомленню людиною своїх гріхів. «Я вже старий, і не маю гріхів», – не раз чутно ці слова, зазначив архієрей. Але людина грішить постійно. Можна і словом убити, і пожаданням. Фізично не було дії, а серце очорнилося гріхом, підкреслив він. Тому постійно мусимо тягнутися до Небес, завжди боротися самі з собою, щоб позбутися гріхів і стати святими.
На завершення Служби архіпастир нагородив орденом Святителя Миколая Чудотворця старосту Василя Кушніра за вагомий внесок у розбудову церковної громади, спеціальними медалями Преподобної Параскеви Сербської (виготовленими до освячення нового храму) – найбільших трудівничих і жертводавців, благословенною грамотою – сільського голову Володимира Патійчука.
Новозбудований храм стоїть поруч зі старою, 90-літньою церковкою. У ній, швидше за все, буде недільна школа для дітей, повідомив о. Василь інформаційній службі єпархії.
Преподобна Параскева народилась у Сербії в селищі Єпіват у благочестивій болгарській сім’ї. З дитинства любила ходити у храм Божий і роздавати милостиню. Після смерті батьків вона продала своє майно, а виручені кошти роздала бідним. Потім відправилась у Царгород, де поклонилася святиням. Тут при храмі Покрови Богородиці жила 5 років, де і прийняла монаший постриг. Потім звершила паломництво по Святій Землі і залишилася жити в Йорданській пустелі. Харчувалася пустельними злаками, перебуваючи в постійній молитві. Перед кончиною преподобній явився ангел Божий і наказав повернутися в Сербію, аби там відійти до Господа. За два роки до смерті вона повернулася до родинного села і, наче вбога чужинка, провела решту життя при місцевій церкві. Коли померла, її поховали на цвинтарі Єпівата. Через якийсь час Бог чудесним способом показав людям нетлінні мощі угодниці. При них діялися численні дива, тому згодом їх перенесли до місцевої церкви. 1641 року мощі св. Параскеви спочили у храмі Трьох святителів у місті Ясси (Румунія).
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи