Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ЮНАЧИМ КРОКОМ
Волинській духовній семінарії – 20 років із часу відновлення

Валерія ЛЕСЮК, Андрій ГНАТЮК

За свою історію, що починається з 1796 року, цей заклад пережив декілька хвиль закриття та відродження. Востаннє його було закрито за хрущовських гонінь. На початку 90-х років у нашому краї поширився рух за національно-церковне відродження. Богослужіння рідною мовою, відродження семінарії – ось те бажане та довгоочікуване, чого прагнула українська душа.

Коли в 1992-му постав Київський Патріархат, першими вихованцями його Волинської семінарії стали учні-патріоти, які прийшли до рідної Церкви, залишивши ВДС Московського Патріархату. Це Віталій Красій, Ігор Матіящук, Ярослав Місюк, Андрій Ткачук, Віталій Шопулко. Першими викладачами стали протоієреї Іван Кравчук, Миколай Бочкай, Анатолій Ліпчик. Керуючим єпархії призначено архієпископа Спиридона (Бабського).

За короткий час вдалося відремонтувати навчальний корпус, актовий зал, бібліотеку, їдальню, житлові приміщення. Україномовної літератури не було, тож викладачі самі складали конспекти, перекладали з російської на українську підручники. Згодом до фонду бібліотеки почали надходити книги: деякі закупила семінарія, ще інші – передавали люди з домашніх книгозбірень, а найбільше надходило з діаспори. Місцем для богослужбової практики семінаристів стала Преображенська церква (нижній храм кафедрального собору Святої Трійці).

Перший випуск у семінарії відбувся 1995 року. Двадцять чотири вихованці богословського відділу й одинадцятеро регентського покинули її стіни, щоб нести у світ Слово Боже. П’ятеро з них продовжили освіту в Київській духовній академії, двоє – Ігор Матіящук та Віталій Шопулко – стали викладачами.

Уже з перших днів створення Волинської семінарії студенти беруть активну участь в культурно-релігійному житті краю: виставки, лекції, екскурсії, презентації книг, вечори-зустрічі з видатними церковними ієрархами Патріархом Філаретом (Денисенком), митрополитом Яковом (Панчуком), першоієрархом УПЦ в Канаді митрополитом Василієм, отцем-доктором Степаном Ярмусем, громадськими діячами, істориками, письменниками. Також семінаристи завжди є учасниками державних свят, щорічних Шевченківських академій, вечорів, присвячених Лесі Українці, Іванові Франку, світлій пам’яті ієрархів нашої Церкви митрополита Никанора (Абрамчука), архієпископа Ігоря (Губи), єпископа Платона (Артемюка).

Важливою подією в житті ВДС стало заснування при ній 1997 року наукового товариства ім. Митрополита Полікарпа (Сікорського), яке згуртувало семінаристів, здатних до наукової праці. Друкованим органом товариства був журнал «Волинський православний вісник».

Великим меценатом семінарії є донька священика з Волині о. Йосипа Василіва пані Любов Василів-Базюк. Щоразу, перебуваючи на Волині, вона вручає найкращим студентам іменні стипендії в пам’ять про свого батька.

У 2004 році в нашій Церкві відбулася реформа духовних шкіл, до навчальної програми додалося чимало предметів богословського та світського спрямування. Це правознавство, історія церковної архітектури, риторика, культура мови, українознавство, джерелознавство, методика викладання основ християнської етики, історія філософії, політологія, соціологія, психологія та інші. До збільшення кількості дисциплін у ректора протоієрея Ігоря Швеця своє ставлення. Важливо, щоб знання з цих предметів були необхідні студентам, щоб вони змогли застосувати їх у житті. Бо головне завдання для семінарії – виховати благочесного священика.

Нині студентам учитися набагато легше, адже викладачі подбали, щоб кожен мав готовий друкований конспект, за яким можна підготуватися до навчання, з’явилась україномовна література, є свій сайт в інтернеті, комп’ютери.

2005 рік став для духовної школи найважчим. У ніч на 31 березня пожежа знищила половину навчально-житлового корпусу. На щастя, вдалося вберегти декілька класів, оргтехніку, бібліотеку, ікони, господарський та навчальний інвентар. Слава Богу, жоден вихованець не залишився без даху над головою і навчання в семінарії не припинилося.

Архієпископ Михаїл згадує:

– Коли сталася ця трагедія, я найбільше переживав за здоров’я студентів. Дякувати Богові, ніхто не постраждав. Спочатку була тривога й скорбота, а потім – внутрішній спокій. Якраз напередодні йшла мова про реконструкцію семінарії, капітальний ремонт, а на це потрібно було багато коштів. А коли скоїлася пожежа, постала гостра потреба будувати новий корпус. Господь допоміг нам у цьому, посилав доброчинців, які сприяли будувати приміщення, розпочати внутрішні роботи. Корпус розрахований на 120 чоловік, які там і вчитимуться, і проживатимуть. Для них буде створено всі умови в одному корпусі: і класи, і бібліотека, і їдальня та ін. У міру щедрості жертводавців і з Божою поміччю будемо якнайшвидше втілювати це в життя.

Протягом багатьох років незмінною традицією духовного закладу є щоденна Божественна Літургія в семінарському храмі. За словами о. Ігоря, першочергове завдання ВДС – навчити студентів розуміти важливість молитви. Лише через молитву, піст, боротьбу зі спокусами можна наблизитись до Господа й стати справжнім пастирем. У цьому вихованцям також допомагає семінарський статут, якого намагаються дотримуватися чітко, без заперечень.

Сьогодні Волинська духовна семінарія наближається до отримання статусу академії. Працює п’ять кафедр, кожну з них очолює кандидат богословських наук (а їх нині у штаті дванадцятеро), світську – очолює кандидат філософських наук. Кафедри ведуть контроль за написанням бакалаврських робіт, відповідають за проведення конференцій, яких протягом двох останніх років відбулося п’ять, у т. ч. дві міжнародні. Видано чотири збірники доповідей на них.

З 2007 року випускники семінарії, захистивши дипломну роботу, отримують ступінь бакалавра богослів’я.

Почесним для закладу є викладання правлячого архієрея, а також єпископів Вінницького і Брацлавського Онуфрія (Хаврука) та Тернопільського і Бучацького Нестора (Писика). Владика Михаїл є не тільки викладачем семінарії, а й дієвим покровителем. За словами отця ректора, високопреосвященний приділяє багато уваги семінарії: цікавиться життям студентів, рівнем викладацького складу, шукає спонсорів, щоб добудувати новий корпус, капітально відремонтувати старий, поліпшити побутові умови семінаристів.

Нині вихованців ВДС менше, ніж у дев’яності роки, але цьогоріч тут навчаються й іноземці: з Бразилії та Парагваю.

Студенти активно співпрацюють із Молодіжним православним братством Преподобного Миколи-Святоші, князя Луцького. У стінах закладу функціонує Центр християнського виховання дітей і молоді.

Із часу відродження семінарію закінчили близько 1500 молодих людей. Окрасою та гордістю ВДС є випускники, котрі тепер очолюють єпархії. Це, зокрема, єпископи: Сумський і Охтирський Мефодій (Срібняк), Полтавський і Кременчуцький Федір (Бубнюк) – голова синодального управління у справах молоді, Дрогобицький і Самбірський Матфей (Шевчук), Кіровоградський і Голованівський Марк (Левків), Дніпропетровський і Павлоградський Симеон (Зінкевич), Чернівецький і Кіцманський Марк (Гринчевський).

Незламність духу, щира любов до Бога, до рідної землі є міцним оплотом Волинської духовної семінарії. А її вихованці готові нести Слово Боже до сердець українців.

Волин. єпарх. відом.– 2010.– № 10 (71)