Дитяча сторінка
Лідія та Віталій КЛІМЧУКИ
Любі діти! Кожен із вас, хлопчиків та дівчаток, пам’ятає той день, коли разом із мамою, татом, бабусею чи дідусем ви вперше прийшли у свято чи неділю до храму Божого. Не сумніваємось, то була для вас вельми приємна подія...
(повчання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
На горі Синай Творець дав через пророка Мойсея Десять заповідей, церковні й громадянські закони. Також Господь наказав виготовити святиню – перший храм. Це місце, де поклонялись Богу, приносили Йому жертви та слухали Його волю, отримало назву скинія. Юдеї ще не мали своєї землі, тож, мандруючи пустелею, жили в наметах. Тому й перший храм був у формі намету. Його можна було легко розібрати і також зібрати на новому місці стоянки табору. Бог дав Мойсеєві точні вказівки про розміри, форму і матеріал, із якого виготовляти все приладдя скинії. Господь кілька разів наголошував Мойсею: «Дивись і зроби за тим зразком, що тобі показано на горі»...
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Максимко був першокласником. Одного разу його мама захворіла і її поклали до лікарні. Хлопчик був дуже стривожений за маму. З села до них приїхала бабця. Вона готувала їсти, допомагала Максимкові вчити уроки, вкладала його спати.
В суботу ввечері бабуся, збираючись кудись, гарно вдягнулась.
– Куди ви, бабцю? – поцікавився онук.
– Я йду в храм, на вечірню. Йду в гості до Бога, – загадково відповіла старенька. – Якщо захочеш, візьму завтра й...
(повчання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Юдеї від Червоного моря йшли пустелею. Бог вів їх до землі, яку обіцяв ще їхнім предкам Аврааму, Ісааку та Якову. Але перед тим як іти до Обіцяної землі, Господь наказав Своєму народу зупинитися біля гори Синай, щоб навчити їх, як правильно жити. Юдеї стали табором на широкій рівнині. (Синай і Хорив – дві вершини однієї і тієї самої гори).
Мойсей піднявся на гору і Господь сказав йому: «Так перекажи ізраїльтянам. Ви бачили, як Я знищив єгиптян, і як Я піклувався про вас у дорозі. Отже, якщо ви будете слухняними Мені, то будете вибраним народом із усіх на землі: зберігатимете правильну віру і навчатимете цієї віри інші народи»...
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Брехун
Степан у полі пас отару. Нудьга, нема чого робити, то й вигадав дурити людей і закричав:
– Рятуйте, вовк!
Люди збіглись, а Степан сміється, бо вовка й близько не було.
Потім угледів той Степан, що справді вовк підкрався до отари, і почав гукати:
– Вовк, вовк, рятуйте, люди!..
(повчання)
Під час подорожі юдеїв з Єгипту в Землю обітовану (обіцяну) Бог опікувався Своїм народом: допомагав йому перемогти ворогів, годував і напував.
Одного разу люди прийшли в таке місце, де вода була гірка. Вони не могли її пити і нарікали на Мойсея. Господь показав йому особливе дерево. Як тільки Мойсей поклав це дерево у воду – вона зробилася солодкою і придатною для пиття. Це дерево, яке зняло гіркоту з води, було прообразом хресного Дерева Христового, що знімає гіркоту життя – гріх.
Коли закінчився весь хліб, узятий з Єгипту, Господь послав хліб із неба – манну. Вона мала вигляд білих маленьких крупинок або дрібного граду і на смак була, як хліб з медом. Манна вкривала зранку землю навколо табору. Годуючи Свій народ, Бог одночасно навчав. Манна випадала вранці, а пізніше танула на сонці – це спонукало не ніжитися сном, а рано пробуджуватися і працювати. Бог наказав збирати лише на день, а в тих, хто відкладав запаси на завтра, манна псувалась і червивіла. Цим навчав довіряти Господу і вміти задовольнятися необхідним. На сьомий...
(оповідання)
Оленка дуже любила, коли тато, йдучи в місто, брав її із собою. Дорогою він завжди розповідав цікаві історії і купував їй ласощі. Коли того дня зайшов батько і знову запропонував пройтися містом, Оленка швиденько одягнулась, думаючи собі, яку то цікаву історію він їй розповість і що смачненького дістанеться їй сьогодні.
Цього разу вони не пішли до скверу, але попрямували на ринок. Там було дуже багато всіляких товарів. Оленку перш за все цікавили ласощі, яких також був великий вибір. Батько пішов купувати чай чи каву, а вона залишилася біля прилавка з кондитерськими виробами. Оленка побачила скриньку з печивом і їй дуже захотілося його спробувати. Печиво було перекладено шоколадом. Приємний запах лоскотав Оленку в носі. Вона не могла дочекатися тата, щоб попросити його купити печива. Побачивши, що біля неї нікого немає, взяла з прилавка два тістечка і заховала їх у кишеню. Оленці не так хотілося їх скуштувати, як тішила думка, яку приємну несподіванку зробить вона сестрам своїм «геройським» учинком...
(легенда)
Колись давно-давно в одному лісі, на самісінькій вершині пагорба росли три маленькі деревця. Вони дивилися в небо, слухали, як бринить між їхніх гілочок лагідний вітер, і мріяли. Мріяли про те, чим би їм хотілося стати, коли вони виростуть.
Перше деревце любило дивитися на зорі, що мерехтіли над ними. Зорі були схожі на коштовні самоцвіти, які щедра Божа рука розсипала на чорному шовку небес.
– Найдужче я би хотіло стати охоронцем скарбу, – мовило воно. – Я хочу, щоб із мене зробили красиву скриню й поклали всередину коштовності. Я буду надійним сторожем для срібла, золота чи коштовного каміння.
Друге деревце любило дивитися на річку, що брала свій початок біля підніжжя горба, на якому ріс їхній ліс. Спочатку то було в’юнке, прудке маленьке джерело, але далі русло річки ставало ширшим і глибшим, а плин спокійнішим і поважнішим, а десь далеко за обрієм вона впадала в море...
(повчання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Євреї, вийшовши з Єгипту, вирушили до Червоного моря. Їх було дуже багато. Шістсот тисяч самих лише чоловіків, з якими були жінки та діти. Фараон подумав, що він допустився помилки, відпустивши так багато рабів-робітників, і вирішив повернути їх назад. Він кинувся навздогін, узявши багато вершників і колісниць.
Коли євреї побачили, що їх переслідує грізне військо фараона, то дуже злякалися. Вони почали нарікати на Мойсея за те, що він, мовляв, привів їх, щоб вони померли в пустелі. Але Мойсей сказав народу: «Не бійтеся, стійте – і ви побачите, як Господь урятує вас сьогодні». Стовп у вигляді хмари став позаду євреїв і сховав їх від єгиптян. Цей стовп освітлював шлях втікачам, а переслідувачам навпаки – робив затемнення...
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Одного разу жорстокосердому грізному правителю міста доповіли про те, що один християнин, званий Мірос, замислив його вбити. Правитель негайно послав за ним своїх слуг. Коли християнина привели, то правитель запитав:
– Я дізнався, що ти ганьбиш моє ім’я і задумав погане проти мене.
– Ні, – відповів Мірос, – я не ганьбив тебе. Я називав тебе жорстокосердим, але ти такий і є! Я не задумав погане проти тебе, я лише викривав зло, яке ти робив.
– Негідник! – вигукнув правитель. – За це ти помреш на хресті...
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи