Історія
На Волині відновлюється шанування святого Миколая
Зінаїда ПАХОЛОК,
кандидат філологічних наук
Миколай Мирлікійський – архієпископ, чудотворець, який жив у IV ст. Святкування його пам’яті відбувається двічі на рік: 19 грудня і 22 травня.
До св. Миколая на Русі-Україні ставилися з особливою повагою. Виникали численні церкви й монастирі, що носили його ім’я. Зокрема, Галицько-Волинський літопис свідчить про подію 1227 року: «Коли ж сидів Ярослав [Інгварович] у Луцьку, поїхав [князь] Данило в Жидичин поклонитися і помолитися святому Миколі. І звав його Ярослав до Луцька, і сказали йому бояри його: „Візьми Луцьк, схопи тут князя їх“. Але він, [Данило], відповів: „Я приходив сюди молитву вчинити святому Миколі і не можу сього вдіяти“. І пішов він у Володимир».
Із цього ж літопису дізнаємося, що у 1257 (9) р. монголо-татарський хан Куремса хотів увійти в Луцький замок, та трапилося чудо: каміння, яке кидали вороги на стіни фортеці, не долітало до них, а поверталося і падало на орду. Святитель Миколай Мирлікійський почув молитви лучан і захистив їх від наруги...
Стараннями громади підносяться до Неба молитви і храми
Леонід ЧУЧМАН
З архівних документів відомо, що 1583 року Горохів мав свою церкву. В 1600 році міщани сплачували чинш відповідно до свого соціального стану. Не обкладалися податком лише три волоки (приблизно 63 га) землі, виділені на утримання священика і дяка.
Після приєднання Західної України до Росії 1795 року в Горохові посилилась боротьба проти польсько-католицького впливу. Одним із виявів її було спорудження в місті православних храмів.
1814 року в містечку на місці колишнього Божого дому побудовано Свято-Миколаївську церкву, чудовий витвір зодчих. 1844 року зведено Вознесенську церкву. В них обох зберігалися цінні образи так званої волинської школи іконопису ХVII–ХVIII століть...
Андрій БОНДАРЧУК,
народний депутат України першого скликання, голова Волинського крайового Братства Св. ап. Андрія Первозваного (Луцького Хрестовоздвиженського)
Так, сталось це ще в Радянській Україні, коли до проголошення незалежності було вісім місяців. Але Різдво Христове, Великдень, Трійцю християни 1991 року вперше відзначили офіційно, як вихідні і святкові.
Нині це вже історія. Але варто згадати цю важливу подію, яка вилилась у коротку Постанову Верховної Ради УРСР від 26 грудня 1990 року.
Ще на початку першої сесії, коли формувався перелік питань, які депутати пропонують розглянути, я від мікрофона озвучив свою пропозицію про офіційне визнання цих свят. То був один із пунктів моєї передвиборчої програми. Доки Верховна Рада не сформувала...
Луцькому Хрестовоздвиженському братству – 390
Андрій БОНДАРЧУК, голова Братства
Історія Волині, Луцька і волинського Православ’я нерозривно пов’язана з історією Луцького Хрестовоздвиженського братства. Утворення його диктувалось особливими умовами, які склались у той час для Православ’я на західноукраїнських землях, що відійшли під протекторат Польщі. Жорстка політика тотального окатоличування, спольщування місцевого населення, яку проводила тодішня Річ Посполита, призвела до руйнівних наслідків: православна віра опинилась на грані зникнення. Наші храми нищились, перебудовувались під католицькі, діяльність нашої Церкви переслідувалась. Вівся повальний наступ на українську освіту й культуру...
+ Михаїл, єпископ Луцький і Волинський
Розділення українського Православ’я в 1990–1992 рр. поклало початок складному періодові буття українського народу. Відтоді й по сьогодні одна його частина прагне утворення Єдиної Помісної Української Православної Церкви. Інша ж – бажає залишатися в лоні Російської. Причому, розкол негативно впливає не тільки на розвиток духовності нації. Його наслідки дедалі більше спостерігаємо в інших сферах суспільного життя, а насамперед, в українській політиці, діяльності політикуму країни, окремих представників якого, на жаль, важко назвати патріотами. Також поділ Української Церкви, безперечно підриває основи національної безпеки й цілісності України.
Політичний чинник як один із аспектів утворення єдиної помісної Церкви в Україні сьогодні обговорюється чи не найчастіше. Серед тих, хто заперечує важливість і необхідність політичних передумов у цьому процесі – поокремі ієрархи, які, несучи архіпастирське служіння серед українців, бачать себе виключно в Російській Церкві. Типовою для них є позиція архієпископа Херсонського і Таврійського Йоана (Сіопка), оприлюднена на сайті "Православіє в Україні" (orthodoxy.org.ua): «Роль державної влади в процесі лікування розколу повинна бути наступною: невтручання у...
Андрій ГНАТЮК, прот. Віталій СОБКО
Єпископ Михаїл і місцеве духовенство відправили панахиду під мурами колишньої луцької в’язниці, де 65 літ тому, 1941-го року, енкавеесівці розстріляли близько чотирьох тисяч в’язнів. Щороку 23 червня священнослужителі християнських Церков, представники влади й громадськості, свідки трагічної події приходять на це місце, аби творити молитву по жертвах розстрілу.
Серед численних пам’яток, якими кілька століть пишається Лучеськ Великий, є такі, що змушують нас упасти на коліна, зронити гірку сльозу і в благочесті схилити голову. Плюндрована не один рік ворогами українська земля такими слізьми вмивається і досі, бо ще живі свідки багатьох трагедій, що коїв на наших землях більшовицько-фашистський режим.
Про злочини в луцькій тюрмі довго замовчувалося. Але й нині про жахливі...
Андрій ГНАТЮК
Цього року виповнилося 800 років з дня смерті засновника Волинсько-Галицької держави Романа Мстиславича. У Володимирі-Волинському на Успенському соборі, збудованому батьком князя, відкрито й освячено меморіальну дошку. Нині храм, який з наступного року почне готуватись до відзначення 850-ліття, належить Московському Патріархатові. Але чи не найбільш ваагомою подією стало те, що участь в акції взяли дві гілки розділеного православ’я. Між архієреями – архієпископом Володимир-Волинським і Ковельським Симеоном (УПЦ МП) та єпископом Луцьким і Волинським Михаїлом (УПЦ КП), не відчувалось ворожнечі. Навпаки, вони вітали один одного.
Найбільша заслуга Романа Мстиславича, що в часи розбрату, а це 1199 рік, він зміг об’єднати Волинську і Галицьку землі в єдине Волинсько-Галицьке князівство. Воно мало спільні кордони, армію і грошову систему. Один з польських істориків пише про нього: «Роман за короткий час так піднявся, що правив майжен всіма землями і князями Русі». Галицький літописець називає його самодержцем. Така характеристика відбита і на меморіальній дошці, автором якої є Ірина Дацюк, художній редактор нашого часопису. Сьогодні ж українці знову розділені і, найперше, церковно...
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи