Сайт нашої Церкви
Сайти нашої єпархії
Наші банери
Лічильники
→Газета
→З церковного календаря
13 вересня – священномученика Кіпріана
Божий угодник Кіпріан народився близько 200 року в місті Карфагені (Північна Африка), де пройшло все його життя. Він був сином багатого сенатора-язичника, отримав прекрасну світську освіту і став блискучим оратором, учителем красномовства і філософії в карфагенскій школі. Часто виступав у судах як захисник у справах співгромадян. Майно, яке дісталося від батьків і нажите своєю діяльністю, знаменитий ритор витрачав на розкішні бенкети, але вони не могли заглушити в ньому спраги істини. Зацікавившись Християнством, він ознайомився з творами видатного богослова пресвітера Тертулліана.
У 46-річному віці найученіший язичник був прийнятий до християнської громади. Ще до Хрещення він роздав убогим усе майно і переселився в будинок священика Цецилія. Приблизно через рік після Хрещення був висвячений у сан пресвітера, а коли помер єпископ Карфагенський Донат, усі одностайно обрали Кіпріана. Він дав свою згоду, підкоряючись настійним проханням, і був висвячений на єпископа близько 248 року.
Святитель насамперед зайнявся церковним благоустроєм та викоріненням пороків у середовищі кліриків і пастви. Святе життя архіпастиря викликало у всіх бажання наслідувати його благочестя, милосердя і мудрість. Плідна діяльність владики Кіпріана стала відома за межами його єпархії. Інші єпископи часто зверталися до нього за порадою, як вчинити в тому чи іншому випадку.
Коли в Карфагенській Церкві стали вщухати розбрати, почалося нове лихо – спалахнула моровиця. Сотні людей утекли з міста, залишаючи недужих без допомоги, а мертвих – без поховання. Святитель Кіпріан, показуючи приклад стійкості й мужності, сам доглядав за хворими і ховав мертвих, причому не тільки християн, але і язичників. Моровиця супроводжувалася засухою і голодом. Орди варварів-нумідійців, користуючись лихом, нападали на жителів і забирали їх у полон. Святитель спонукав багатьох багатих карфагенців пожертвувати свої кошти на харчування голодуючих і викуп полонених.
Коли почалося нове гоніння на християн з боку імператора Валеріана (253–259), карфагенський проконсул Патерн велів Кіпріанові принести жертву ідолам. Той твердо відмовився виконати це, а також назвати імена і місцеперебування пресвітерів карфагенської Церкви, тож був засуджений до усічення мечем. Почувши вирок, Кіпріан сказав: «Дяка Богові!» і весь присутній народ в один голос вигукнув: «І ми хочемо померти з ним!» Християни з плачем стелили перед ним хустки і рушники, щоб зібрати священну кров. Тіло святителя вночі було взято і поховано на приватному кладовищі прокуратора Макровія Кандидіана.
Це сталося в 258 році. Згодом, за короля Карла Великого (771–814), його святі мощі було перенесено до Франції.
Святитель Кіпріан Карфагенський залишив для Церкви дорогоцінний спадок: богословські твори і 80 листів. Твори були прийняті Церквою як зразки православного сповідання і читалися на Вселенських Соборах.
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи