Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

14 грудня – праведного Філарета Милостивого

Праведний Філарет народився у місті Пафлагонії у Малій Азії і жив у VIII ст. Батьки виховали свого сина у благочесті й страху Божому. Він провадив чеснотливий спосіб життя і був багатою людиною. Мав велику сім’ю.

Філарет досягнув святості завдяки трьом чеснотам: вірі, терпінню і милосердю. Саме за них Церква шанує Філарета Милостивого і ставить його нам у приклад.

Згідно з житієм, відзначався незвичайною добротою і чуйністю до ближніх. Його будинок був розграбований під час однієї з арабо-візантійських воєн. У нього залишилось тільки два воли, корова, кілька вуликів і дім. Але і це останнє він поступово роздав убогим. Стійко і лагідно переносив дорікання жінки Феозви і глузування дітей. Господь воздав Філарету за його милосердя: коли була віддана остання міра пшениці, його давній друг прислав йому сорок мір, а після того як була віддана убогому тепла одежа, до нього повернулось багатство.

У той час візантійська імператриця Ірина шукала наречену для свого сина – співправителя Константина Сліпого (780–797 рр.) і для цього по всій імперії розіслала посланців. Коли Філарет і Феозва дізналися, що високі гості мають бути і в їхньому домі, Філарет дуже зрадів, а Феозва, навпаки, зажурилася: в домі зовсім не було їжі, а про належну гостину годі було й думати. Але Філарет наказав жінці добре прибрати в домі. Сусіди, дізнавшись, що мають прибути царські посли, принесли вдосталь усього, що треба для багатого бенкету. Посланці відібрали для царських оглядин разом з десятьма дівчатами й онуку Філарета – Марію. Перевершивши своїх ровесниць красою, лагідністю і скромністю, вона 788 року стала царицею, а Константин щедро обдарував Філарета.

Так повернулися до нього і багатство і слава. Але, як і раніше, святий благодійник щедро роздавав милостиню вбогим, улаштовував їм трапези і сам прислуговував на них. Усі дивувалися з Філаретових чеснот.

Не приймаючи почестей, у смиренні та любові до бідняків досяг блаженний старець 90 років. Передбачаючи свою кончину, вирушив до константинопольського монастиря Родольфії, роздав там усе, що мав при собі. Прикликавши рідних, наставляв їх перебувати в любові до бідних, нестяжанні й мирно відійшов до Господа. Упокоївся 792 р., похований в обителі Суда Родольфія у Константинополі.

Святість праведного Філарета підтвердило явлене після його смерті чудо. Коли тіло небіжчика несли до місця поховання, один чоловік, одержимий бісом, схопився за труну і йшов разом із похоронною процесією. На кладовищі сталося зцілення біснуватого. Багато й інших чудес і зцілень здійснилось при гробі святого.

Філарета Милостивого стали вважати своїм покровителем воїни після того як він подарував коня бідному солдатові, щоб той міг відбувати службу. Цього угодника вважають своїм патроном також пасічники.