Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ПІДМІНА ЦІННОСТЕЙ
«Безпечний секс» чи висока моральність?

Ольга ПЛЯЧЕНКО,
вчителька основ християнської етики Луцької ЗОШ № 24

Багато хто обурюється з приводу сучасного телебачення: ефір заполонив еротичний кінематограф. Людська натура схильна до того, щоб усьому знаходити виправдання. Подібне і в цій ситуації: немало людей стверджують, що цивілізація рухається вперед і певні моральні засади потребують корегування. Саме телебачення нав’язує думку про те, щоб у навчальні заклади ввести основи статевого виховання. Але все зводиться до того, щоб молодь отримала навички користування засобами контрацепції. Як приклад нам пропонують досвід розвинених європейських країн та США. Та чомусь замовчується, що «тотальне секс-просвітлення» американців уже дало плоди: навчені «безпечного сексу» підлітки заражаються набагато частіше, ніж не навчені (чи не так детально навчені) дорослі. Вочевидь, Америка це зрозуміла. У всякому разі, 1996 року президент США підписав закон, яким заборонено навчання американських школярів «безпечного сексу».

Сьогодні мусується думка, що навички використання протизаплідних засобів є нібито запорукою здоров’я та щастя в особистому житті. Та коли йдеться про механічні, хімічні контрацептиви та шляхи їх застосування, часто не вказується побічної дії, ба навіть більше – говориться про їхню немовбито абсолютну безпечність. Таким чином, у молоді формується «контрацептивна ментальність», яка в сучасному світі вважається цілком «нормальною». Але замовчується той факт, що вірус СНІДу набагато менший від пор презерватива, тож він не є перешкодою для інфікування. Не кажуть і про те, що хімічні протизаплідні препарати порушують обмін речовин, а це сприяє збільшенню ваги тіла. Більше того, організм жінки, який має чітко встановлений Богом біоритм, перестає функціонувати природно. Він переналаштовується на штучно встановлений «режим», що спричиняє кровотечі, позаматкову вагітність та ряд онкологій. Тож багато хто розплачується чи венеричними хворобами, чи післяабортними травмами, чи викривленою на сексуальному ґрунті психікою.

Невже контрацептивні погляди були частиною української сімейної традиції? Очевидно, що наше суспільство потребує радикальних змін у сфері статевого виховання. Звісно, і школа не повинна стояти осторонь. Оскільки статевість – одна із граней людської особи, вона потребує належної уваги. Адже статевість – один із ключів розуміння Божого плану щодо людського життя, саме вона – причина любові двох осіб протилежних статей. І саме любов переконує жертвувати своїм егоїзмом. Контрацептивна ж свідомість, яка нині широко пропагується, – загроза цій любові, робить з неї лише потяг, позбавлений відповідальності, а партнера – «інструментом» власного задоволення.

Сьогодні одна з найбагатших індустрій – контрацептивна. Ось і відповідь на запитання, чому так багато еротики на телебаченні: комусь дуже вигідно бачити молодь морально розбещеною, адже це входить у плани дуже великого бізнесу.

Звівши любов лише до сексуального задоволення, позбавивши її відповідальності, чи не позбавимо людину того, що робить її людиною? І чи робить це нас щасливими по-справжньому?

Волин. єпарх. відом.– 2010.– № 3 (64)