Загибель імперії
Петро ВІНЦУКЕВИЧ, кандидат богословських наукАналогія допомагає нам розібратися з історичним процесом. Про те, як загинула Римська імперія, знають навіть школярі середніх класів. Хтось із мислителів сказав, що могутній Рим був схожий на пишну троянду, яка виросла на купі гною. І це правда. Історія не раз повторювалась у житті людей. Але бездумна любов до своєї вітчизни і гордість за її силу та віроломство часто заважають зрозуміти об’єктивну правду. Є хороше правило: коли ми говоримо про історію, треба забути про повагу, особливо ж про любов до імперської вітчизни.
Майже двісті років тому імператор Микола І, виступаючи у Варшаві перед польською інтелігенцією, сказав, указуючи на тюрму: «Поляки, це для вас і на ваші кошти я наказав побудувати цю цитадель. Так, її збудовано для вас. Якщо тільки буде потрібно, я велю спалити це місто за двадцять чотири години».
Якщо судити за останніми подіями, політика Росії нітрохи не змінилась, і тому свідчення — виступ члена Державної думи пана Жириновського. А суть його виступу така: Польщу як захисницю України буде зметено з лиця землі. Європа перетвориться на прах. Рішення про війну з Європою вже прийнято кремлівським керівництвом. Україну воно бачить маленькою державою, такою, як Болгарія чи Молдова, а ще краще — як Албанія. І хай українці їдять тричі на день свої галушки й тим будуть задоволені… (А ми скажемо: це не так уже й погано, краще їсти галушки, ніж тричі на день випивати по сто п’ятдесят грамів горілки й закушувати рукавом). До речі, усі знають: Жириновський говорить те, що думає Путін.
Але доля всіх імперій — як доля квітки на гною — відома: розквіт на крові народів, загнивання і загибель.
Спитають: а що, хіба в Росії не було чесних, думаючих людей, невже немає нікого, крім цього безсовісного брехуна Сергія Лаврова? Були і є.
П. Чаадаєв писав іще на початку ХІХ століття: «Росія існує тільки для того, щоб час від часу подати світові якийсь страшний урок». Більш сучасні мислителі (Янов, Шульгин, Горський, Хазанов) зійшлись на одній думці: Росія генетично імперська, але політика збереження Російської імперії тільки виснажуватиме сили російського народу. До того ж, останнім часом країна впала в комунофашизм. Кремлівським владарям варто б задуматися над простим фактом: територія Російської Федерації становить 18 млн квадратних кілометрів — це ж велика частина світу. А населення — 140 млн осіб; із них суто росіян (русских) — 90 млн, а решта — це інородці й іновірці, які мають до них не дуже братерські почуття. Питається, як можна такими, по суті, мізерними людськими ресурсами контролювати таку велетенську територію? Треба ще взяти до уваги й те, що зростає депопуляція російського народу. До того ж, китайське людське море готове в будь-який момент ринути в сибірську порожнечу, і що тоді залишиться від імперії? Московське царство в межах XV століття.
А народ? Що скаже його «загадкова душа»? Ось що пише О. Солженіцин про російський народ: «У його країни немає друзів — або холуї, або вороги. Його країна здатна тільки погрожувати. За збереження цієї країни Рассєї рядовий кацап готовий пожертвувати власним життям, життям своїх батьків і дітей, якістю життя власного народу».
«Рядовий кацап» вторгся в Україну, він убиває, грабує, ґвалтує. Невже їм мало землі від Смоленська до Владивостока? Що їм треба? Імперія не може існувати, щоб не захоплювати нові й нові простори. Але їм потрібна не тільки земля, їм потрібна наша душа; вони нав’язують нам свій спосіб життя і свій спосіб мислення — усе повинно жити й мислити так, як вони, це стара «месіанська» доктрина московитів.
А що ж Захід? Захід у своєму репертуарі: вони «занепокоєні», вони «обурені», вони «ведуть переговори». Хочеться крикнути: «Фрау Меркель, ви дограєтеся з Путіним до другої Берлінської стіни!» А погляньте на самовдоволену фізіономію німецького бюргера Шредера, якому Путін капає «на лапу» від газового прибутку. Колишній канцлер, напевно, забув, як зовсім недавно дружки Путіна зі Штазі розстрілювали німців біля Берлінської стіни.
А Франція? Країна Великої французької революції, «Марсельєзи» і Віктора Гюґо перетворилась на безсовісного крамаря й от-от готова продати агресору авіаносці.
Як видно, у Заходу немає постійних моральних принципів, а тільки постійні комерційні інтереси. Історична аналогія попереджає, та хто її слухає? Скільки разів Захід зраджував «малі народи» задля свого ситого благополуччя! Тільки Польщу він зрадив два рази — у 39-му й 45-му роках.
Аналогії постають і постають перед очима. Сто літ тому генерал Врангель, якому Захід відмовив у допомозі в його боротьбі з більшовиками, із гіркотою промовив пророчі слова: «Заждіть, коли червоний потоп заллє півсвіту, ви пошкодуєте, ви тоді згадаєте мій білий Арарат у Криму». Що ж, може, й згадали, коли «червоний потоп» підступив навіть до берегів Америки (Карибська криза).
А на що розраховують путіни й жириновські? На менталітет і терпіння російського народу. Перемагає той, хто здатен іти на жертви. Захід не здатен жертвувати, — вони занадто добре живуть і їм є що втрачати. Російські ж люди постійно живуть у стані жертви і вбогості, тож їм нічого втрачати.
То що ж буде?
Почнемо з попередження Заходові: коли путінські головорізи появляться в Західній Європі, тоді ви згадаєте другий, жовто-блакитний, Арарат — героїчну боротьбу українського народу. Нам, українцям, теж нічого втрачати, крім нашої України, і тому ми підемо на будь-які жертви. І ще найголовніший доказ: Патріарх Філарет сказав — «З нами Бог, а де Бог, там перемога».
А що буде з Росією?
Для Росії настав час покаяння. Тільки покаяння може спасти Росію від остаточної загибелі.
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи