Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ХРЕЩЕННЯ

Протоієрей Михайло БУЧАК,
капелан Волинського державного університету ім. Лесі Українки, настоятель парафії Покрови Пресвятої Богородиці в с. Маяки Луцького районного деканату

З дитинства нам властива цікавість до всього таємного. Отож, сьогодні ми розпочинаємо цикл статей про таїнства Православної Церкви – Хрещення, Миропомазання, Покаяння (Сповідь), Євхаристію (Причастя), Оливоосвячення (Соборування), Священство, Шлюб. У кожному таїнстві є видиме, що здійснюється священнослужителем, і таємне, невидиме, що не осягається нашими чуттями. Вершителем усіх таїнств є Сам Бог, а єпископ, священик і диякон – лише Його виконавці.

Світ таїнств відкриває нам Хрещення, з нього розпочинається християнське життя. Хрещення встановлено Самим Христом: «Отже, йдіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа», – читаємо в Євангелії від Матфея. Це таїнство можна назвати дверима до раю, без нього немає спасіння. Сам Спаситель говорить нам через євангеліста Йоана Богослова: «Якщо хтось не родиться від води і Духа, не зможе ввійти в Царство Боже».

У перші чотири століття Християнства було прийнято хрестити переважно дорослих. Дехто, знаючи, що в Хрещенні прощаються гріхи, відкладав таїнство до останніх днів життя і, на жаль, так і помирав без Хрещення.

Часто питання, коли варто приймати таїнство Хрещення, стає причиною суперечок між православними і протестантами. Тож чи потрібно хрестити дітей? Протестанти говорять, що дітей не треба хрестити, бо вони ще не можуть свідомо прийняти це таїнство. Але послухаймо, що говорить Бог. У Книзі Буття читаємо, що Він, звертаючись до Авраама, говорить: «Я укладу угоду, заповіт між Мноюі тобою, і нащадками твоїми. Хай буде у вас обрізаний весь чоловічий рід [...] На восьмий день після народження хай буде обрізаний у вас [...] кожне немовля чоловічої статі. Хто ж не обріжеться у восьмий день, той буде знищенийз народу Мого, бо він порушив заповіт Мій».

Якщо Бог у Старому Заповіті міг укласти угоду між Собоюі восьмиденними дітьми, то чому Він цього не може зробити з нашими дітьми? Але вже не в обрізанні, а в Хрещенні, що прийшло йому на зміну. Про це сказано в Посланні апостола Павла до колосян: «Ви в Ньому й обрізані обрізанням нерукотворним [...] обрізанням Христовим». Хрещення і є обрізанням нерукотворним. У ньому людина позбавляється первородного гріха.

Оскільки Хрещення – духовне народження, а народжується людина один раз, то це таїнство не повторюється. Але якщо точно не відомо, чи була ця особа охрещена в дитинстві, над нею звершується повний чин Хрещення (зі словами «якщо не охрещений»).

Видимим чином таїнство Хрещення здійснюється священиком у церкві, за певних обставин – удома або в іншому місці, наприклад, у лікарні.

Згідно з чинними церковними правилами, у разі небезпеки життю немовляти і за відсутності на той час священика, Хрещення повинно бути здійснено православним мирянином, чоловіком, а якщо його немає – жінкою (у тому числі батьком або матір’ю). Для цього потрібно взяти просту чисту воду та тричі занурити немовля у ванночку або тричі облити голову водою, промовляючи: «Охрещується раб Божий/раба Божа (ім’я), в ім’я Отця. Амінь. І Сина. Амінь. І Святого Духа. Амінь». Якщо так охрещене немовля залишається живе, то чин Хрещення доповнюється священиком.

Таїнство Хрещення можна здійснювати й у піст, навіть Великий, але за умови, що не буде скоромного застілля.

При хрещенні дітей повинні бути хресні батьки, щоби промовляти замість них Символ віри й необхідні відповіді, потім опікуватися духовним зростанням похресників, пізнанням ними основ віровчення (молитви, відвідання храму тощо). Святий мученик Юстин (II ст.) пише: «Немовлята отримують дари, що подаються через Хрещення, по вірі тих, що приносять їх до Хрещення».

Хоча нині зазвичай хресних буває двоє – чоловік і жінка, ба навіть кілька пар, насправді дійсним хресним є лише один: при хрещенні хлопчика – чоловік, дівчинки – жінка. Зважаючи на це, не забороняється батькам різних сімей бути хресними дітей один в одного, не забороняється бути хресними однієї дитини рідним брату та сестрі, чоловікові й дружині, нареченому й нареченій. Також хресними матерями можуть бути вагітні жінки.

Не можуть бути хресними неправославні, жінки у період «критичних днів» або днів післяпологового очищення, хлопчики до 16 років, дівчатка – до 13, рідні батьки хре­щеника, ченці й черниці.

Вибираючи хресних батьків для своїх дітей, ми повинні усвідомлювати: вибираємо не гаманець, що матеріально допомагатиме нашим дітям, а людину, яка буде молитися за наших дітей. Недаремно говорять, що діти тілесно подібні до рідних батьків, а душею – до хресних. Отже, є привід задуматись.

Хресні батьки повинні бути віруючими людьми, відвідувати Божий храм, знати Символ віри, молитви «Отче наш», «Богородице Діво», Заповіді Божі. Не допускається, щоб хресними були люди, котрі не причащалися вже кілька років. Найкраще, коли хресні причащаються безпосередньо або за декілька днів перед Хрещенням похресників. Колись після смерті рідних батьків дітьми опікувалися хресні. Така велика відповідальність стоїть перед тими людьми, які приносять дитину до Христа.

Тож ставитись до Хрещення варто з відповідальністю та розумінням.

Волин. єпарх. відом.– 2007.– № 7 (32)