ЦІННА ЕКСПОЗИЦІЯ
Валерія ЛЕСЮК
2
вересня віце-канцлер протоієрей Олександр Безкоровайний на запрошення
Музею волинської ікони та з благословіння архієпископа Луцького і
Волинського Михаїла побував на відкритті виставки «Символіко-алегоричні
композиції в українському живописі XVII–XIX століть» із колекції
Національного художнього музею України в Києві. Вітаючи присутніх із
подією, о. Олександр висловив сподівання, що виставку відвідуватимуть
школярі й студенти, які духовно зростатимуть, думатимуть про добре,
вічне. Адже Україна буде лише тоді високоморальною, коли духовні
надбання передаватимуться від покоління до покоління.
На виставці
представлено 30 різнопланових творів живопису із Центральної та Східної
України, особливо – Київщини, бо саме там активно провадилась
діяльність Києво-Могилянської академії. Іконописці-богослови цього
закладу створювали нові композиції, у яких чітко простежувалися
елементи, запозичені із західноєвропейського живопису. На той час він
був спрямований, найперше, до освіченої людини, котра не просто
споглядала ікону, а й, добре знаючи Святе Письмо, могла детально
проаналізувати й осмислити побачене. Ця європейська думка втілювалась не
лише в живописі, а й у друкованому слові, у стінописах на алегоричну
тематику, які нині бачимо в Києво-Печерській лаврі.
У цій
експозиції представлено найбільш відомі сюжети на євхаристичну та
страсну тематику. Тут виставлено й ікони, які існують лише в одиничних
екземплярах.
Тематика страстей, оплакування Христа відображена у
ряді творів: «Нерукотворний образ» («П’ять ран»), «Христос у точилі»,
«Христос у потирі». Жертовність життя і смерті Христа розкривається у
складних багатосюжетних композиціях. Зворушливий образ Бога-Отця, Який
тримає Свого Сина, передано на картині «Свята Трійця». Тут виразно
підкреслено страждання Отця за Сина, що відддав Своє життя за гріхи
людей. Серед низки найбільш символічних ікон найпопулярнішими є образи
«Христос – Лоза виноградна».
Крім богословських полотен, на
виставці представлено твори народних іконописців. Їхнім роботам
притаманні яскравість, веселість ликів Христа, бо смерть Ісуса на хресті
веде за собою радість воскресіння.
Одним із найулюбленіших у
народному іконописі був сюжет «Христос – Недремне око». Якщо на
канонічних зображеннях Ісус спить із розплющеними очима й бачить Своє
минуле й майбутнє, то на цих образах Спасителя змальовано із заплющеними
очима. За переданням, Богородиця уві сні бачила майбутнє Свого Сина й
розповідала Йому про це, а Він у відповідь Їй сказав, що знає Своє
майбутнє. Тому серію картин зі «сплячим» Ісусом присвячено саме цьому
«Сну Богородиці». Цей сюжет доповнено ще й образами Богородиці
Одигітрії, святих Параскеви, Миколая, Йоана Воїна та пророка Іллі.
Кілька
творів мають на меті підкреслити марноту всього земного. У картині
«Суєта суєт» автор підкреслює відчуття швидкоплинності життя. Полотно
«Притча про мудрих і нерозумних дів» застерігає людину від гріха, щоб не
бути позбавленою Царства Небесного після смерті.
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи